Інвалід подає пiд час працевлаштування довідку про групи iнвалiдностi та індивідуальну реабілітаційну програму

КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦI
Департаменту з питань працi
Вiддiл з питань зайнятостi

Що має знати роботодавець про дотримання
нормативу робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв

Суб'єктами соцiально-правового захисту є всi громадяни України. Водночас з огляду на норми нацiонального законодавства можна говорити про iснування особливого соцiально-правового захисту, спрямованого на певну категорiю громадян, якi, зважаючи на стан здоров'я, потребують особливої уваги з боку держави - осiб з обмеженими фiзичними чи розумовими здiбностями. Так, вiдповiдно до вимог ст. 2 Закону України вiд 21.03.91 р. № 875-ХII «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi» (далi - Закон) iнвалiдом є особа зi стiйким розладом функцiй органiзму, зумовленим захворюванням, наслiдками травм або вродженими дефектами, що призводять до обмеження життєдiяльностi та потреби соцiальної допомоги i захисту.

Працевлаштування iнвалiдiв є основним напрямом їхнього соцiально-правового захисту. Iнвалiднiсть визначається експертним обстеженням в органах медико-соцiальної експертизи МОЗ України. Види та розмiри потрiбного соцiального захисту iнвалiда надаються у виглядi iндивiдуальної програми медичної, соцiально-трудової реабiлiтацiї та адаптацiї, яка є обов'язковою до виконання державними органами, пiдприємствами, установами та органiзацiями. Iншими словами, кожен iнвалiд повинен мати документи, що пiдтверджують його статус, а саме:

- довiдку про присвоєння групи iнвалiдностi;

- iндивiдуальну реабiлiтацiйну програму.

Цi документи iнвалiд має подати роботодавцю пiд час працевлаштування, оскiльки вони є пiдставою для надання йому пiльг.

З метою реального гарантування працевлаштування iнвалiдiв у ринкових умовах та згiдно з ч. 1 ст. 19 Закону для пiдприємств, установ, органiзацiй, у тому числi пiдприємств, органiзацiй, громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичних осiб, якi використовують найману працю, установлюється норматив робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв у розмiрi 4% середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк, а якщо працює вiд восьми до 25 осiб - одне робоче мiсце.

Робоче мiсце iнвалiда має вiдповiдати його iндивiдуальним функцiональним можливостям, обумовленим iнвалiднiстю. Так, ч. 2 ст. 17 Закону передбачено, що пiдприємства, установи й органiзацiї за рахунок коштiв фонду спецiального захисту iнвалiдiв або за рiшенням мiсцевої ради за рахунок власних коштiв за потреби створюють спецiальнi робочi мiсця для працевлаштування iнвалiдiв, адаптуючи для цього основне i додаткове обладнання, технiчне оснащення i пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей iнвалiда. Робоче мiсце для iнвалiда пiдбирають переважно на пiдприємствi, де настала iнвалiднiсть.

Число робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв розраховується юридичними й фiзичними особами - пiдприємцями, що використовують найману працю, самостiйно. Порядок розрахунку середньооблiкової чисельностi працiвникiв, потрiбної для визначення кiлькостi робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв вiдповiдно до нормативу, визначений п. 2 Iнструкцiї зi статистики кiлькостi працiвникiв, затвердженого наказом Державного комiтету статистики України вiд 28.09.2005 р. № 286, зареєстрованим у Мiн'юстi України 30.11.2005 р. за № 1442/11722. Норматив вважається роботодавцем виконаним, якщо iнвалiд реально працевлаштований i таке мiсце роботи для нього є основним.

За частиною 11 ст. 19 Закону норматив робочих мiсць, призначених для працевлаштування iнвалiдiв, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. При цьому слiд зазначити, що законодавство не мiстить застережень щодо врахування працiвникiв, якi працюють на роботах з важкими та шкiдливими умовами працi, пiд час розрахунку середньооблiкової чисельностi штатних працiвникiв облiкового складу за рiк. Якщо iншими законами встановлюються нормативи робочих мiсць, призначених для працевлаштування iнвалiдiв, або порядок їхнього встановлення, вiдмiннi вiд зазначених. Законом, застосовуються положення цього Закону.

Новостворенi роботодавцi i тi, в яких чисельнiсть основних працiвникiв збiльшилася до восьми i бiльше осiб, повиннi зареєструватися у вiддiленнях Фонду соцiального захисту iнвалiдiв до 1 лютого року, що настає за роком створення суб'єкта господарської дiяльностi (для новостворених) або збiльшення чисельностi працiвникiв згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31.01.2007 р. № 70 «Про реалiзацiю статей 19 i 20 Закону України «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi»». Реєстрацiя є безоплатною. Звiт про зайнятiсть та працевлаштування iнвалiдiв подається щороку до вiддiлення Фонду соцiального захисту iнвалiдiв на паперових носiях до 1 березня року, наступного за звiтним.

Якщо на пiдприємствi середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв-iнвалiдiв менша за встановлену нормативом, роботодавцi щороку сплачують Фонду соцiального захисту iнвалiдiв адмiнiстративно-господарськi санкцiї в сумi середньорiчної заробiтної плати на пiдприємствi за кожне робоче мiсце, призначене для працевлаштування iнвалiда i не зайняте iнвалiдом. Якщо працює вiд восьми до 15 осiб, розмiр адмiнiстративно-господарських санкцiй становить половину середньорiчної заробiтної плати на пiдприємствi за кожне робоче мiсце, призначене для працевлаштування iнвалiда i не зайняте iнвалiдом.

Порушення термiнiв сплати адмiнiстративно-господарських санкцiй тягне за собою нарахування пенi. Пеня обчислюється виходячи з 120% рiчних облiкової ставки Нацiонального банку України, чинної на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адмiнiстративно-господарськi санкцiї розраховуються пiдприємством i сплачуються самостiйно до 15 квiтня року, наступного за звiтним.

Сплата санкцiй обов'язкова для всiх пiдприємств, незалежно вiд галузi та сфери дiяльностi (у тому числi суб'єктiв малого пiдприємництва, що обрали спрощену систему оподаткування), за винятком

• представництв iноземних компанiй;
• пiдприємств, установ й органiзацiй, що повнiстю утримуються за рахунок коштiв державного або мiсцевого бюджетiв;
• неприбуткових органiзацiй.

Адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за недотримання нормативу робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв несуть виключно посадовi особи (керiвники) пiдприємств, установ та органiзацiй. Зокрема, ч. 2 ст. 188-1 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення прямо встановлено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за невиконання нормативу для працевлаштування iнвалiдiв, а також неподання Фонду соцiального захисту iнвалiдiв звiту про зайнятiсть та працевлаштування iнвалiдiв, за що передбачено штраф вiд 10 до 20 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян (170 - 340 грн).

Згiдно зi статтею 218 Господарського кодексу України господарсько-правова вiдповiдальнiсть настає в тому разi, якщо суб'єкт господарювання не доведе, що ним було вжито всiх заходiв, що залежать вiд нього, для недопущення правопорушення. Так, якщо роботодавець упродовж звiтного року належним чином iнформував центр зайнятостi про наявнiсть вiльних робочих мiсць на пiдприємствi, регулярно подавав звiти про наявнiсть вакансiй, звертався до Фонду соцiального захисту iнвалiдiв для направлення йому кадрiв, можна стверджувати, що вiн ужив усiх заходiв для недопущення господарського правопорушення.

Отже, вiдсутнi пiдстави для застосування до такого роботодавця адмiнiстративно-господарських санкцiй за нестворення робочих мiсць для iнвалiдiв (див. ухвалу ВАСУ вiд 29.07.2010 р. у справi № К-11348/10). Водночас роботодавець повинен пам'ятати, що людина є найвищою соцiальною цiннiстю у суспiльствi i реально працевлаштований iнвалiд позбавляється соцiальної iзоляцiї, дефiциту спiлкування та стану зубожiння.

Начальник вiддiлу, Свiтлана СТАСЮК

"Праця i зарплата" N 10 (1022), 15 березня 2017 р.