Оподаткування дивідендів, якщо засновником підприємства є юридична особа − резидент

Податкові наслідки виплати дивідендів залежать від того, хто є засновником підприємства: юридична чи фізична особа, резидент чи нерезидент України. Розглянемо особливості оподаткування дивідендів, якщо засновником виступає  юридична особа – резидент.

Основні правила

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлює п. 57.1¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При виплаті дивідендів засновникам сплачується авансовий внесок з податку на прибуток. Причому зобов’язання зі сплати авансового внеску виникає у будь-якого підприємства, яке здійснює виплату дивідендів на користь засновників — юридичних осіб, незалежно від того, чи є воно платником податку на прибуток. Інакше кажучи, сплачувати авансовий внесок повинні не лише емітенти корпоративних прав, зареєстровані платниками податку на прибуток, а й ті юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Термін сплати авансового внеску не пов’язаний з конкретною звітною датою чи терміном подання податкової декларації, а залежить винятково від строку виплати дивідендів. Тому сплата авансового внеску має здійснюватися до або одночасно з виплатою дивідендів.

При цьому слід пам’ятати: якщо на загальних зборах ухвалено рішення щодо виплати дивідендів, то такі виплати проводяться незалежно від того, є оподатковуваний прибуток чи ні. І наявність від’ємного значення оподатковуваного прибутку не є підставою для невиплати дивідендів, адже дивіденди є частиною чистого прибутку, визначеного за даними фінансової звітності підприємства.

Розрахунок авансового внеску

Розрахунок авансового внеску залежить від того, чи погашене грошове зобов’язання з податку на прибуток за звітний рік, за результатами якого виплачуються дивіденди.

Авансовий внесок розраховується із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний звітний рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. Тобто у разі коли таке грошове зобов’язання погашене, авансовий внесок розраховується за формулою:

АВ = (Д - О) × 18%,

де АВ — авансовий внесок;

Д — нарахована сума дивідендів;

О — об’єкт оподаткування податком на прибуток за податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.

Звісно, якщо об’єкт оподаткування податком на прибуток за податковий (звітний) рік перевищує суму нарахованих дивідендів (О > Д), авансовий внесок не сплачується.

У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, за формулою:

АВ = Д × 18%.

Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для розрахунку авансового внеску використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно до кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.

Якщо дивіденди виплачують у негрошовій формі, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, визначена в рішенні про виплату дивідендів. Застосування звичайних цін при розрахунку дивідендів передбачено лише в контрольованих операціях. Причому починаючи з 01.01.2017 р. у контрольованих операціях вартість таких виплат розраховують відповідно до принципу «витягнутої руки».

Важливим є і той факт, що сума дивідендів, яка підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Попередньо сплачені авансові внески

За правилами, встановленими в п. 57.¹1.2 ПКУ, сума попередньо сплачених протягом звітного періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в декларації за такий звітний період.

У разі якщо сума попередньо сплаченого авансового внеску перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання емітентом корпоративних прав за відповідний звітний період, починаючи з 01.01.2017 р. суму такого перевищення дозволено переносити у зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду — на зменшення податкових зобов’язань майбутніх звітних періодів до повного його погашення.

Суми дивідендів, отримані платником податку на прибуток від інших платників цього податку, не включаються до складу його доходів. Аналогічно суми виплачених дивідендів не включаються до складу витрат тих платників, які здійснили їх виплату.

Застосування різниць

При оподаткуванні податком на прибуток застосовуються різниці, які виникають відповідно до положень р. ІІІ ПКУ. Механізм застосування різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначено ст. 140 ПКУ. Зокрема, пп. 140.4.1 ПКУ передбачено, що на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на користь платника податку на прибуток від інших платників податку на прибуток, має зменшуватися фінансовий результат до оподаткування.

Причому право зменшувати фінансовий результат до оподаткування надається тільки за умови відображення сум нарахованих дивідендів у складі доходів відповідно до положень бухгалтерського обліку. Про це наголошено в листі Мінфіну від 25.07.2016 р. № 31-11130-09-10/21370.