USD26.484
Мы на facebook
Отключить рекламу

Охорона праці. Загальні положення

Навряд чи хтось посперечається з тим, що здоров’я — найважливіша і водночас найбільш крихка цінність людини. І що найсумніше, цей ресурс, необхідний для нашого існування, практично не поновлюваний. Підірвавши своє здоров’я, повернути його до колишнього стану дуже важко, а деколи й зовсім не можливо.
Буває, що загроза життю і здоров’ю людини підстерігає її на робочому місці. На щастя, це розуміє законодавець і тому зобов’язує роботодавців здійснювати певні заходи з охорони праці. Що це за заходи? Для кого дотримання «працеохоронних» приписів обов’язкове? Які права у сфері охорони праці мають працівники? Як облікувати витрати на проведення «працеохоронних» заходів? Хто здійснює контроль у сфері охорони праці і як карають за порушення законодавства в цій сфері?
Відповіді на всі перелічені запитання ви знайдете в цьому спецвипуску. Його для вас підготували редактор Наталія Вороная, податкові експерти Наталія Чернишова, Алла Свіріденко і юрист Наталя Амброзяк.

Перш ніж розібрати «працеохоронну» тему по кісточках, почнемо з малого, але водночас важливого — окреслимо загальну картину, що стосується охорони праці (далі — ОП). Тут говоритимемо про обов’язки роботодавців і працівників у цій сфері, а також про права на ОП, які законодавство гарантує працівникам. Крім того, у цьому розділі спецвипуску ми окремо зупинимося на особливостях ОП деяких категорій працівників. Готові? Тоді поїхали!

1.1. Охорона праці: обов’язки роботодавців і працівників

Спершу давайте розберемося, що таке «охорона праці» і під опікою яких нормативних документів перебувають «працеохоронні» питання.

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ч. 1 ст. 1 Закону про охорону праці).

Біля керма «працеохоронного» регулювання стоїть згаданий нами Закон про охорону праці. Які його «повноваження»? Умовно їх можна поділити на три пункти. Так, цей нормативно-правовий акт:

1) визначає основні положення з реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя та здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці;

2) регулює відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

3) установлює єдиний порядок організації ОП в Україні.

Майте на увазі:

дія Закону про охорону праці поширюється на всіх роботодавців (як юридичних, так і фізичних осіб) і всіх працівників

А от відносини, пов’язані з виконанням робіт за договором підряду або договором про надання послуг, не регулюються КЗпП і не підпадають під дію Закону про охорону праці. Тому вимоги з питань ОП у межах підприємства і на робочих місцях, де виконуватимуться такі роботи,визначають у відповідних договорах за згодою сторін. Про це йдеться в листі Держпраці від 31.03.2016 р. № 3684/2/12-ДП-16.

Крім Закону про охорону праці, система нормативних актів у сфері ОП уключає безліч інших документів: КЗпП, Закон № 1105, нормативно-правові акти КМУ, Держгірпромнагляду, Держпраці* та інших органів, що здійснюють державний нагляд за ОП, а також локальні акти підприємства.

* Нагадаємо: згідно з розпорядженням КМУ від 30.09.2015 р. № 1021-р Держгірпромнагляд було ліквідовано з передачею його повноважень Держпраці.

Не «загубитися» у морі «працеохоронної» нормативки допоможе Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці. Остання редакція цього Покажчика станом на 15.07.2015 р. затверджена наказом Держгірпромнагляду від 21.07.2015 р. № 41. У ньому перелічено близько 800 документів з питань ОП, прийнятих різноманітними відомствами.

Як бачите, перелік документів, на які слід орієнтуватися керівникам підприємств і фахівцям відділу ОП при аналізі стану робочих місць та обладнання на відповідність безпечним умовам праці, розробці посадових інструкцій та інструкцій з ОП, досить великий. Спробуємо зорієнтуватися в цьому розмаїтті нормативно-правових актів. І перш за все, виокремимо з них основні обов’язки роботодавців і працівників у сфері ОП.

Роботодавець зобов’язаний...

Статтею 153 КЗпП передбачено, що на всіх підприємствах, в установах та організаціях мають бути створені безпечні та нешкідливі умови праці. Хто їх повинен забезпечити? Звичайно ж, роботодавець. Але подробиць із цього приводу КЗпП не розголошує. Це прерогатива іншого документа — Закону про охорону праці. Статтею 13 цього Закону встановлено обов’язки роботодавця щодо організації та функціонування системи ОП на підприємстві. Розглянемо їх.

Так, роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці згідно з нормативно-правовими актами, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері ОП. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління ОП, а саме:

— створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань ОП, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

— розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня ОП;

— забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

— впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з ОП тощо;

— забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

— забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

— організовує проведення аудиту ОП, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з ОП в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

— розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з ОП, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з ОП, безоплатно забезпечує працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з ОП;

— здійснює контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з ОП;

— організовує пропаганду безпечних методів праці та співпрацю з працівниками у галузі ОП;

— вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникненні на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Не завжди роботодавець у змозі впоратися з повним усуненням небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці. У такому разі йому потрібно повідомити про це відповідний орган державного нагляду за ОП. При цьому роботодавець може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві або робочому місці до нормативних вимог.

Відповідний орган державного нагляду за ОП розглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потреби експертизу запланованих заходів і визначає їх достатність. За наявності підстав він може, як виняток, прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних актів ОП.

При цьому роботодавець зобов’язаний невідкладно повідомити зацікавлених працівників про рішення зазначеного органу державного нагляду за ОП (ст. 29 Закону про охорону праці).

Фінансування ОП здійснює роботодавець. При цьому

витрати на ОП повинні становити не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік

Ця умова стосується всіх підприємств, незалежно від форм власності, і фізичних осіб, які використовують найману працю (ст. 19 Закону про охорону праці).

На підприємствах, в установах, організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, витрати на ОП установлюють у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей таких роботодавців.

Майте на увазі: роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства про ОП. Яку саме — див. у розділі 12 на с. 99.

Працівники зобов’язані...

Щоб «працеохоронний механізм» працював без збоїв, дотримуватися законодавчих вимог з питань ОП зобов’язані не тільки роботодавці, а й працівники. Так, відповідно до ст. 14 Закону про охорону праці до обов’язків працівників входить:

— дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

— знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з ОП, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

— проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди*.

* Хто і в якому порядку повинен проходити такі медогляди, див. у розділі 7 на с. 67.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Таким чином, тільки взаємне дотримання роботодавцем і працівником правил з ОП може максимально забезпечити безпечні умови праці для працюючих осіб.

Водночас роботодавцям необхідно пам’ятати і про права працівників, пов’язаних з ОП, а також про пільги та гарантії, що їм надаються. Розглянемо їх детально в наступному підрозділі. ЧИТАТИ ДАЛІ...

 

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 40:
Організація охорони праці на підприємстві
Атестація робочих місць
Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
Безоплатне молоко та харчування
Навчання з питань охорони праці
Медогляди працівників
Вакцинація працівників
Аптечка на підприємстві
Медпункт на підприємстві
Контроль у сфері охорони праці
Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони праці
Про забезпечення аптечками
Щодо медичних оглядів працівників
Забезпечення працівників молоком

 

Передплатити  "Податки та бухгалтерський облік"

Отключить рекламу
Коментарі
ОЗНАЙОМИТИСЯ З ВИДАННЯМ
Контекстна реклама
Календар бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31
Курси валют
Налаштування
Оформлення
Світла тема
(стандартний)
Сіра тема
Темна тема
Параметри екрану
Фіксована ширина
(стандартний)
На весь екран