Аудиторська діяльність в Україні: шанс для об’єднання й розвитку

Професійна спільнота схвалює законопроект

Насамперед хочу звернути Вашу увагу, що цей законопроект вперше був оприлюднений на сайті Мінфіну ще 17 серпня 2015 р. та до реєстрації у Верховній Раді України упродовж тривалого часу доопрацьовувався в Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики робочою групою, до складу якої ввійшли передусім народні депутати, представники професії, а саме: Аудиторської палати України, Спілки аудиторів України, Федерацій професійних бухгалтерів і аудиторів України, Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів та інших громадських організацій аудиторів та бухгалтерів, представники державних органів (Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомфінпослуг, НБУ), експерти Єврокомісії та Світового банку, інші зацікавлені особи.

Хочу зауважити, що законопроект був суттєво доопрацьований членами робочої групи за результатами тривалих дискусій та обговорень. Так, в законопроекті було врегульовано питання діяльності Аудиторської палати України як єдиної самоврядної організації аудиторів, передбачено пряме делегування їй нормами закону повноважень з організації та регулювання аудиторської діяльності, які можуть бути делеговані в рамках 43-ї Директиви, виписані норми, які стосуються умов надання аудиторських послуг, ведення Реєстру, атестації аудиторів та ін. питання, порушені аудиторською спільнотою. Метою доопрацювання профільного аудиторського проекту був насамперед пошук компромісного варіанту, який би влаштував і професію, і суспільство, і державу.

Результатом такої співпраці стало те, що доопрацьована редакція законопроекту була схвалена аудиторською спільнотою, про що свідчить резолюція з’їзду Спілки аудиторів від 23 вересня 2016 р. і рішення Аудиторської палати України від 23 лютого 2017 р.

Система суспільного нагляду за аудиторською діяльністю – вимога ЄС

Вважаю за необхідне зауважити, що навіть після реєстрації 3 лютого 2017 р. Кабінетом Міністрів України у Верховній Раді України доопрацьованого законопроекту його текст ще раз узгоджувався робочою групою, створеною на базі Комітету з представників професії. Робочою групою були узгоджені пропозиції до положень законопроекту, зокрема в частині уточнення механізму фінансування Органу суспільного нагляду, узгоджено критерії відбору незалежних аудиторів державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі, уточнено механізм страхування професійної відповідальності аудиторів, уточнено перелік неаудиторських послуг, а також питання відповідальності аудиторів у частині відтермінування накладення стягнень та перегляд їхніх розмірів. Узгоджені робочою групою пропозиції до тексту законопроекту мають бути враховані між першим та другим його читанням.

Тому, з урахуванням такої тривалої (майже два роки) та кропіткої роботи над проектом Закону про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність (реєстр. №6016 від 03.02.2017р.) за участі представників професії, у мене викликав великий подив факт надходження численних звернень до мого колеги Галасюка Віктора від аудиторів із звинуваченням, що «законопроект №6016 несе загрозу існуванню незалежного аудиту в Україні, руйнує наявну систему саморегулювання аудиторської діяльності, штучно та необгрунтовано узалежнює професію аудитора від Міністерства фінансів, висуває необгрунтовані дискримінуючі вимоги, яких немає в Директивах ЄС, що призведуть до суттєвого обмеження конкуренції, утискання невеликих аудиторських компаній та фактичного знищення професії в регіонах».

Хочу звернути увагу, що створення системи суспільного нагляду за аудиторською діяльністю – це не ноу-хау проекту №6016, а вимога 43-ї Директиви ЄС про обов’язковий аудит, так само як і те, що керувати таким органом повинні непрактикуючі особи, добре обізнані у сферах, що стосуються обов'язкового аудиту. Зазначений орган повинен нести кінцеву відповідальність та нагляд за атестацією аудиторів, їх безперервним навчанням, реєстрацією, прийняттям стандартів, системою забезпечення якості.

Статистика проти звинувачень

Щодо звинувачення в обмеженні конкуренції хочу зауважити, що згідно з законопроектом право на обов’язковий аудит матимуть суб’єкти аудиторської діяльності, які пройшли перевірку системи контролю якості аудиторських послуг, за основним місцем роботи в яких працює не менше трьох аудиторів та застрахували цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. Щодо суб’єктів аудиторської діяльності, які матимуть право проводити обов’язковий аудит підприємств, що становлять суспільний інтерес, то за основним місцем роботи в таких аудиторських фірмах має працювати не менше п’яти аудиторів із загальною чисельністю штатних працівників, які залучаються до виконання завдань, не менше п’ятнадцяти осіб.

Зазначу, що наразі в Реєстрі аудиторських фірм і аудиторів, який веде Аудиторська палата України, значиться близько тисячі суб’єктів аудиторської діяльності.

Аналіз структури включених до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності показує, що приблизно у 500 аудиторських фірмах за основним місцем роботи працює три і більше аудиторів; у 300 аудиторських фірмах за основним місцем роботи працює п’ять і більше аудиторів, з яких приблизно у 50 загальна чисельність штату – більше 15 осіб.

Тобто на даний час потенційно близько 50% суб’єктів аудиторської діяльності мають можливість проводити обов’язковий аудит. Де ж тут монополія?

Держава має довіряти підтвердженій аудитором фінансовій звітності

Не можу не згадати Постанову Кабінету Міністрів України №390 та не нагадати, що відповідно до критеріїв, затверджених зазначеною постановою, до аудиту першої групи державних підприємств можуть бути потенційно допущені лише шість аудиторських фірм, до аудиту другої групи державних підприємств – 26 аудиторських фірм.

Дійсно, проектом висуваються більш жорсткі вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності, які матимуть право проводити обов’язковий аудит підприємств, що становлять суспільний інтерес, а це відповідно до законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)» (реєстр. № 4646) – публічні акціонерні товариства та емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди та підприємства, які належать до великих підприємств, в яких сукупна вартість активів – понад 20 млн. євро; чистий дохід – понад 40 млн. євро, середня кількість працівників – понад 250 осіб.

Проте такі вимоги є зрозумілими, оскільки держава має довіряти підтвердженій аудитором фінансовій звітності зазначених суб’єктів суспільного інтересу. Чи можна бути впевненим у достатності ресурсів аудиторської фірми, у штаті якої працює три працівника, один з яких аудитор, при проведенні аудиторської перевірки підприємства, чистий дохід якого становить більше 40 млн. євро? І взагалі чи може аудиторська перевірка бути якісно проведена за умови наявності таких трудових ресурсів та чи може бути вона проведена за кілька тисяч гривень? Я думаю, і самі аудитори знають відповідь на це запитання.

Перспективи зростання ринку обов’язкового аудиту

Впевнена, цей проект не знищить професію у регіонах, а змусить аудиторів об’єднуватись і розвиватись.

Стимулом до цього має бути, зокрема, і те, що проекти реєстр. №№6016 та 4646 розширяють сферу обов’язкового аудиту. Так, кількість підприємств, які підлягатимуть обов’язковому аудиту відповідно до вимог зазначених вище проектів – близько 17 тис., з яких приблизно 3 тис. – підприємства суспільного інтересу. Зауважу, що відповідно до звітних даних аудиторів та аудиторських фірм у 2016 р. обов’язковий аудит було проведено лише у 6 тис. суб’єктів господарювання, тобто у перспективі очікується зростання ринку обов’язкового аудиту для аудиторів майже у три рази!

Крім того, скасовуються встановлені численними нормативно-правовими актами додаткові вимоги до аудиторів, які мають бажання проводити аудит державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі, скасовуються численні реєстри аудиторських фірм та аудиторів та інші додаткові вимоги до аудиторів.

Впевнена, що ми знаходимося на початку великого шляху – започаткування нової системи суспільного нагляду за аудиторською діяльністю і транспарентності ведення бізнесу, як це відбувається в європейських державах.

А якщо у окремих аудиторів є зауваження до проекту № 6016 особистого характеру через те, що, наприклад, після набрання чинності нормами законопроекту вони втратять свого клієнта, оскільки відповідно до нових вимог він буде відповідати критеріям підприємства, що становить суспільний інтерес, прошу не ставати на заваді розвитку професії, проаналізувати положення проекту і знайти своє гідне місце в майбутньому професії.