Якщо відшкодування витрат на перевезення здійснюється не перевізнику-нерезиденту, а агенту, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародного договору

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними в цій статті. Основною є ставка 15%. Резиденти, які здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів за ставкою 15% від їх суми (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) і за їх рахунок.

Податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору відповідно до вимог ст. 103 ПКУ.

Для підтвердження правомірності застосування зменшеної ставки оподаткування відповідно до відповідного міжнародного договору нерезидент (одержувач доходу) повинен:

• підтвердити документально свій статус податкового резидента тієї країни, з якої Україною укладено відповідний міжнародний договір, на підставі якого застосовується зменшена ставка оподаткування;
• бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.

На це також вказує ДФС в індивідуальній податкової консультації від 24.04.2017 р № 2/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, акцентуючи уваги на те, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо вона має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу.

Таким чином, якщо відшкодування витрат на перевезення здійснюється не безпосередньо перевізнику-нерезиденту, а агенту, така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки податку на прибуток.