Повторный апелляционный пересмотр одного и того же решения сделает возможным затягивание слушания дела

В ближайшее время ожидается рассмотрение в парламенте законопроекта «О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, Гражданский процессуальный кодекс Украины, Кодекс административного судопроизводства Украины и другие законодательные акты» (№6232). Проект нового ХПК содержит как позитивные нововведения, так и положения, нуждающиеся в тщательной доработке. Это касается и апелляционного пересмотра судебных решений.

Куди і як подавати скаргу

Концептуальних змін зазнає саме господарський процес. Це пов’язано, зокрема, з імплементацією окремих процесуальних інститутів з інших видів судочинства (цивільного та адміністративного), фактичним повним оновленням змісту та структури Господарського процесуального кодексу тощо. Також зазнав змін і порядок перегляду судових рішень в апеляційному порядку.

Передусім, у проекті розширено перелік судів апеляційної інстанції внаслідок запровадження інстанційної юрисдикції. Так, за змістом стст. 26, 254 проекту ГПК, перегляд рішень в апеляційному порядку здійснюють:

апеляційні господарські суди — перегляд рішень та ухвал місцевих господарських судів, які перебувають у межах відповідного апеляційного округу;

Верховний Суд — перегляд рішень апеляційних господарських судів, ухвалених ними як судами першої інстанції (справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів про примусове виконання рішень третейських судів);

Апеляційна палата Вищого суду з питань інтелектуальної власності — перегляд в апеляційному порядку рішень, ухвалених Вищим судом з питань інтелектуальної власності (справи у спорах з питань інтелектуальної власності).

У проекті змінено й порядок подання апеляційних скарг. На відміну від наявного порядку, апеляційна скарга буде подаватись безпосередньо до апеляційної інстанції. При цьому питання про витребування матеріалів справи суд вирішуватиме при відкритті провадження.

Збільшуються й строки апеляційного оскарження: для рішень — з 10 до 20 днів, для ухвал — з 5 до 10 днів з дня їх проголошення. Це, безумовно, надасть учасникам процесу більше часу для того, щоб скористатися своїм конституційним правом на апеляційне оскарження.

Забезпечення розумних строків

Сама форма апеляційного провадження не зазнає суттєвих змін та передбачає розгляд скарг у порядку спрощеного позовного провадження. Імплементовані із суміжних типів судочинства такі види проваджень, як наказне провадження та загальне позовне провадження, будуть можливі лише під час розгляду справ судами першої інстанції.

Доповниться процес новим механізмом залишення апеляційної скарги без руху та надання часу апелянту для усунення встановлених судом недоліків, як це зараз передбачено в адміністративному та цивільному судочинстві.

Водночас значні зміни торкнуться самої суті апеляційного перегляду. Якщо сьогодні апеляційна інстанція переглядає рішення в повному обсязі, то в майбутньому під час апеляційного перегляду суд буде перевіряти законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги. І тільки в разі встановлення судом порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, суд не буде обмежений доводами апеляційної скарги.

Такий механізм закладений розробниками законопроекту з метою забезпечення своєчасності розгляду спорів судами та практичної реалізації принципу правової визначеності.

Можливості для зловживань

Положення проекту здебільшого ідеалізують судовий процес та розраховані на добросовісну поведінку учасників. Проте деякі з них можуть стати чинником для численних зловживань з боку недобросовісних відповідачів (боржників) та ухилення від відповідальності шляхом затягування слухання господарських справ, що завдає шкоди оперативності розгляду господарських спорів.

В цьому контексті закладений у ст. 273 документа механізм повторного апеляційного перегляду одного й того самого рішення суду викликає певну стурбованість.

По-перше, положення згаданої норми надають особі, не повідомленій про розгляд справи або не залученій до участі в ній (якщо суд ухвалив рішення про її права та (або) обов’язки), можливість ініціювати повторне оскарження вже переглянутого судового рішення з інших підстав, які не були предметом попереднього перегляду.

По-друге, враховуючи стст. 257, 262 проекту, таке право (оскарження) може бути реалізоване в будь-який час з моменту ухвалення рішення, навіть у випадку спливу присічного строку для подання апеляційної скарги, в тому числі через наявність обставин непереборної сили.

По-третє, в силу ст. 261 акта суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення, про що зазначається в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Наведене надає недобросовісній стороні, котра, крім іншого, може оперувати визначеним у ст. 262 проекту поняттям «непереборна сила» (яке, по суті, є оціночним), можливість неодноразового перегляду судового рішення, що тягне за собою зупинення виконання рішення та створює перешкоди у відновленні прав потерпілої сторони.

Зона ризику

Подібне відстрочення набрання рішенням законної сили створює сприятливі умови для реалізації рейдерських схем.

Адже відповідачі, які незаконно заволоділи майном шляхом формальної зміни власника, на підставі правочинів, укладених в простій письмовій формі, можуть ініціювати нескінченний процес апеляційного оскарження одного й того самого судового рішення в статусі осіб, які не були залучені до участі у справі.

Внаслідок цього рішення не набере законної сили і не набуде статусу остаточного, що не сприяє реалізації головної мети судового захисту у відновленні порушених прав.

Аналогічна доля може спіткати й корпоративні спори, для яких поєднання кількох взаємопов’язаних вимог є типовим. Поступове оскарження з різних підстав рішення суду в таких справах призводить до ситуації, коли останнє буде вважатися таким, що не набрало законної сили, а отже, не зможе бути пред’явлене до виконання.

Позитивне треба зберегти

Сьогодні в апеляційному порядку рішення може бути переглянуте тільки один раз. При цьому встановлений чинним ГПК відповідний порядок не дозволяє апеляційному суду направляти справу на новий розгляд, а покладає на нього обов’язок здійснити її перегляд в повному обсязі та прийняти рішення по суті, що, безумовно, сприяє оперативному вирішенню господарських спорів та остаточності ухвалених рішень. І такі позитивні напрацювання повинні бути збережені.

Отже, з метою попередження порушень права на судовий захист, реального виконання судових рішень було б доцільно врахувати наведені зауваження при розгляді та прийнятті проекту №6232. В іншому випадку це збільшить час адаптації змін та створить негативні ризики неоднозначності у їх практичному застосуванні.