Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


02.08.17
5984 7 Друкувати

Що робити з неповноцінними індивідуальними податковими консультаціями?

У податківців з'явилася нова «фішка»: в індивідуальних податкових консультаціях писати про необхідність додаткового узгодження питання або посилатися на те, що це питання в компетенції інших державних органів. Ось ми і вирішили розібратися, що робити з такими «неповноцінними консультаціями» і чи можна притягнути до відповідальності фахівців ДФСУ, що займаються подібними відписками?

Про те, до яких висновків прийшли, ми розповімо в сьогоднішньому відео-уроці.

 

 

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • ***
02.08.17 13:37

"Отстреливать" неполноценных дфс-ников.

Відповісти
  • Натали
03.08.17 16:46

***, их и так после сокращения мало осталось.

Відповісти
  • Світлана
02.08.17 14:05

Я ще не зустрічала жодної повноцінної податкової консультації. Прямої відповіді не пишуть в жодній, лише цитування податкового кодексу, який я і без них прочитати можу.

Відповісти
  • Олена
02.08.17 15:49

Це точно, мені такий текст щойно на гарячій лінії продиктували. То вже автовідповідач поставили б, щоб всі звертались за індивідуальними консультаціями, а то годину додзвонюєшся, а тут.....

Відповісти
  • XX
03.08.17 10:39

Зачем платят зар. плату из наших налогов целому штату за составление отписок . Причем опять никто не парится и даже не скрывают, что это отписка. Что делать?

Відповісти
  • ХІХ
03.08.17 13:17

XX, щоб заплутувати

Відповісти
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД, 26.04.2017 м. Полтава Справа № 816/407/17
08.08.17 10:37

Європейський Суд з прав людини у справі Сєрков проти України від 07 жовтня 2011 року (Заява № 39766/05) зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення пункту 1 передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності та не було свавільним (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v.) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999). Ведучи мову про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі ««Шпачек s.r.o.» проти Чеської Республіки» (Љpaиek s.r.o. v.Czech Republic), заява № 26449/95, п. 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v.), [ВП], заява № 33202/96, п. 109, ECHR 2000-I).

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам