Користування земельною ділянкою на підставі договору на право тимчасового користування землею по суті є договором оренди і такий користувач є платником орендної плати

Підприємство, яке користується земельними ділянками на підставі договору на право тимчасового користування землею, укладеного ще в 1997 році з Київською держадміністрацією, звернулося до податкового органу з проханням визначення ставки податку за землю, оскільки ПКУ і рішенням міськради встановлена плата за землю у вигляді земельного податку для власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійних землекористувачів, а також у вигляді орендної плати для орендарів, тобто плата для суб'єктів, у яких земля знаходиться на праві тимчасового користування, не встановлена.

ДФС, розглянувши звернення (індивідуальна податкова консультація від 27.06.2017 р. № 838/6/99-99-12-02-03-15/ІПК), на наш погляд, справедливо роз'яснює, що на сьогоднішній день форма договору на право тимчасового користування землею не відповідає нормам чинного законодавства. З огляду на те, що п. 7 Перехідних положень ЗКУ за громадянами і юридичними особами збережено право на земельні ділянки, отримані в тимчасове користування, підприємству необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування для переоформлення відповідно до чинних типових формами документів на земельну ділянку.

При цьому, по суті, договір на право тимчасового користування землею є договором найму (оренди) земельної ділянки, згідно з яким орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно в користування за плату на певний строк. Відповідно, підприємство в даному випадку є платником орендної плати.