Особливості ідентифікації трастів

Траст — юридична особа — нерезидент, яка провадить свою діяльність на основі довірчої власності, де повірений діє за рахунок і в інтересах довірителя, а також зобов’язується за винагороду виконувати певні юридичні дії.

Якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний  ідентифікувати та верифікувати також особу, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, а також установити вигодоодержувача.

У зв’язку з підписанням, ратифікацією та набранням чинності Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода), Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити поступове приведення у відповідність своїх чинних законів і майбутнього законодавства до acquis ЄС. Таке наближення розпочалося з дати підписання Угоди та поступово поширюватиметься на всі елементи acquis ЄС, зазначені в Додатку XVII до Угоди (cт. 133 Угоди).

Зокрема, директивою (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20.05.2015 про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей та фінансування тероризму передбачено вимогу щодо довірчих власників будь-яких трастів стосовно одержання та зберігання достатньої, точної та актуальної інформації щодо бенефіціарного володіння таким трастом.

При цьому така інформація має включати інформацію про:

• засновника;
• довірчого власника (власників);
• протектора (якщо є);
• бенефіціарів чи клас бенефіціарів;
• та будь-яку іншу фізичну особу, що здійснює фактичний контроль за трастом (ст. 31 Директиви (ЄС) 2015/849).

Нормами згаданої вище статті Директиви (ЄС) 2015/849 передбачено, що довірчі власники мають розкривати свій статус і своєчасно надавати зазначену вище інформацію суб’єктам первинного фінансового моніторингу, коли довірчий власник як довірчий власник, установлює ділові відносини чи здійснює разові операції понад пороги, установлені в пунктах (b), (c) та (d) ст. 11 Директиви (ЄС) 2015/849].

Регулятор до того ж нагадав, що банкам доцільно також керуватися рекомендаціями, які було надано листом НБУ від 10.02.2017 р. № 25-0008/10883, щодо загальних підходів під час установлення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб. Зокрема враховувати, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або право голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є лише посередником щодо такого права.

Лист НБУ від 12.09.2017 р. № 25-0007/63037