Облік та оподаткування послуг добровільного медичного страхування працівника та непрацівника за рахунок коштів підприємства

Чи є якісь відмінності в обліку й оподаткуванні під час надання послуг добровільного медичного страхування працівника та непрацівника підприємства за рахунок коштів підприємства? Наприклад, якщо людина вже звільнилася, але підприємство продовжує оплачувати її медичне страхування, при цьому сплачує ПДФО з додаткового блага з підвищуючим коефіцієнтом, ВЗ і відображає у формі N 1ДФ.

Відповідно до ст. 16 Закону України від 07 березня 1996 року N 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ договір добровільного медичного страхування - договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Згідно зі ст. 123¹ ПКУ, якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом.

Таким чином, коригування, передбачене ст. 123¹ ПКУ, застосовується до договорів добровільного медичного страхування в тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим пп.14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Вищезазначене, зокрема, міститься в листі ДФСУ від 28.03.2017 р. № 6319/6/99-99-15-02-02-15.

З огляду на норми ПКУ, що передбачають коригування фінансового результату до оподаткування, інші податкові наслідки з податку на прибуток, пов'язані з тим, що застрахована особа вже не має трудових відносин із страхувальником, ПКУ не передбачено. Бухгалтерський облік операцій щодо довгострокового страхування працівників може відображатися у складі операційної діяльності, звільнених - у складі іншої діяльності, якщо це передбачено наказом про облікову політику.

Ольга Буркун, аудитор АФ «Курсор-Аудит»