Який документ, з метою звільнення від сплати туристичного збору, підтверджує, що іноземець прибув у відрядження?

Пунктом 1 ст. 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 (далі – ПКУ) встановлено, що до місцевих податків і зборів належить, зокрема туристичний збір (далі – збір).

Згідно з п.п. 268.2.1 ПКУ платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Особливість справляння збору, відповідно до якої податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання визначено п.п. 268.6.1 ПКУ.

Як встановлено п.п. 268.2.2 ПКУ, не можуть бути платниками збору, зокрема особи, які прибули у відрядження.

Пунктом 1 розд. I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіна від 13.03.1998 р. № 59 (далі – Інструкція № 59), визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка державного службовця – за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі – підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв’язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Пунктом 1 розд. II Інструкції № 59 встановлено, що направлення підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби) і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Враховуючи зазначене, для підтвердження правомірності надання пільги з туристичного збору податковий агент повинен мати копії відповідних документів, що підтверджують належність особи до пільгової категорії.

Підтверджуючими документами, що іноземець прибув у відрядження, можуть бути, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

При цьому особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх належність до пільгової категорії, є платниками збору на загальних підставах.