Виплати працівникам: класифікуємо та обкладаємо

Кожна праця має бути оплачена. Детальний перелік виплат, які найманий працівник може отримати від свого роботодавця, міститься в Інструкції № 5. Цей документ розроблений відповідно до Закону про оплату праці і в прив’язці до структури заробітної плати.

Нагадаємо: заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Сукупність усіх витрат на оплату праці формує фонд оплати праці (далі — ФОП). Він складається з:

— фонду основної заробітної плати;

— фонду додаткової заробітної плати;

— інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Разом з виплатами, що входять до ФОП, в Інструкції № 5 наведені інші виплати, які не належать до ФОП. З них найчастіше трапляються — лікарняні, допомога по вагітності та пологах (далі — декретні), вихідна допомога, матеріальна допомога разового характеру.

Таким чином, Інструкція № 5 дозволяє розглянути практично всі можливі види виплат, що нараховуються (надаються) найманим працівникам їх роботодавцями. Ми скористалися цим документом, склавши таблицю (див. с. 6), яка допоможе вам розібратися із низкою запитань.

Зокрема, ви дізнаєтеся, які виплати обкладають податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовим збором (ВЗ), єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) і з якою ознакою доходи працівників відображати у формі № 1ДФ. Також у цій таблиці ви знайдете відомості про те, чи включати конкретні виплати в розрахунок середньої заробітної плати для оплати періоду відпустки, відрядження, тимчасової непрацездатності, визначення суми вихідної допомоги тощо. Крім того, не оминемо своєю увагою питання індексації і компенсації.

Коротко пояснимо, як користуватися наведеною таблицею.

Таблиця має 11 граф. У перших двох указані пункт (підпункт) Інструкції № 5 і вид виплати відповідно.

Завдяки інформації, наведеній у графах «Розрахунок середньої зарплати», ви будете знати, чи включати ту або іншу виплату, нараховану найманому працівникові, у розрахунок середньої зарплати згідно з Порядком № 1266 або Порядком № 100.

Нагадаємо:

Порядок № 1266 роботодавці використовують при розрахунку середнього заробітку для оплати лікарняних і декретних

Детально про особливості застосування вимог цього документа ви можете дізнатися зі статті на с. 56.

Відповідно до Порядку № 100 обчислюють середню зарплату:

— для оплати періоду відпустки і виплати компенсації за невикористану відпустку;

— для оплати часу виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час (наприклад, для оплати часу перебування на військових зборах або часу військової служби працівників);

— у разі потреби розрахунку вихідної допомоги при звільненні;

— для оплати праці у відрядженні;

— в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати здійснюються виходячи із середньої заробітної плати.

Детально про особливості розрахунку середнього заробітку згідно з Порядком № 100 див. у статтях на с. 38 і 49.

Інформацію про необхідність індексації відповідних видів доходів, нарахованих фізособам, а також про їх компенсацію у зв’язку з порушенням строків виплати наведено в графах з відповідними назвами. Нагадаємо, що загальні засади проведення індексації встановлено Законом про індексаціюі Порядком № 1078. У свою чергу, питання проведення компенсації регулюють Закон про компенсацію і Порядок № 159.

Детально про індексацію і компенсацію доходів громадян читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 7, с. 35 і 40 відповідно. Також зазначимо: ми щомісячно публікуємо величини приросту індексів споживчих цін для індексації заробітної плати та обчислення суми компенсації за затримку виплати доходів.

У графі «ПДФО (ознака доходу)» наведено відомості про те, які виплати, зазначені в Інструкції № 5, входять у базу обкладення ПДФО, а які — ні. У дужках наведено ознаку доходу, з якою виплату слід відображати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Зверніть увагу: у базу оподаткування включають виплати, перелічені в ст. 164 ПКУ. Не обкладають ПДФО доходи фізосіб, зазначені в ст. 165 цього Кодексу. Проте і ті й інші виплати мають бути відображені в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з відповідною ознакою доходу. Детальніше про утримання ПДФО див. у статті на с. 64.

Графа «ПСП» допоможе вам з’ясувати, які «трудові» виплати беруть участь у порівняльних розрахунках при визначенні права працівника на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП). І тут важливо врахувати, що ПКУ для цілей оподаткування розглядає заробітну плату ширше, ніж Закон про оплату праці й Інструкція № 5. Так, наприклад, він прирівнює до заробітної плати:

— лікарняні (див. абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ);

— дивіденди на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану платником податку (п.п. 170.5.3 ПКУ).

Тому для визначення переліку виплат, які входять до складу заробітної плати, можна використовувати Інструкцію № 5, але тільки в частині, що не суперечить ПКУ. Детальніше див. статтю на с. 64.

Наступна графа призначена для ВЗ. Про те, як правильно утримати і перерахувати до бюджету цей збір, ви можете дізнатися на с. 71. А які саме виплати включати в базу обкладення ВЗ, див. у відповідній графі таблиці.

І нарешті, графа «ЄСВ». Нагадаємо, що на сьогодні внесок сплачується тільки в частинінарахування. Утримувати ЄСВ з доходів працівників не потрібно.

У базу нарахування ЄСВ, що визначається страхувальниками-роботодавцями, потрапляють (ст. 7 Закону № 2464):

1) заробітна плата за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці. При визначенні виплат, які належать до заробітної плати, слід використовувати Інструкцію № 5;

2) оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів фондів соціального страхування і допомога по вагітності та пологах;

3) суми винагороди, що виплачуються фізособам-непідприємцям, за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Не потрапляють у базу нарахування ЄСВ виплати, які зазначені в Переліку № 1170

Нарахування ЄСВ здійснюють у межах максимальної величини. Нагадаємо: у 2017 році вона дорівнювала 25 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Тобто із січня по квітень поточного року максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнювала 40000 грн.; з травня по листопад — 42100 грн.; у грудні — 44050 грн.

Зверніть увагу: з 01.01.2018 р. максимальна величина бази нарахування ЄСВ зміниться і буде становити 15 розмірів мінімальної заробітної плати (далі — МЗП). ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 102:
Розраховуємо середню заробітну плату для визначення суми відпускних
Розраховуємо середній заробіток за 2 місяці
Розраховуємо середньоденну зарплату для лікарняних/декретних
Податок на доходи фізичних осіб
Військовий збір
Щодо включення винагороди за підсумками роботи за рік у розрахунок середньої зарплати за 2 місяці
Щодо обчислення середньої заробітної плати за дні відпустки
Щодо розрахункового періоду при обчисленні середнього заробітку за час відпустки
Щодо врахування допомоги по вагітності та пологах у розрахунку середньої зарплати
Про застосування пункту 10 Порядку № 100
Щодо включення компенсації за невикористану відпустку, перерахованої за новим місцем роботи, до розрахунку страхових виплат
Щодо врахування святкових та неробочих днів при обчисленні лікарняних та декретних
 

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"