Страхові виплати за соцстрахуванням від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання

Одним із видів соціального страхування, управління яким здійснює Фонд соціального страхування України є загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі – страхування від нещасного випадку).

Згідно статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. №1105 (далі – Закон №1105) страхуванню від нещасного випадку підлягають:

- особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не  належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах;

- учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; у період проходження виробничої практики, виконання робіт на підприємствах;

- особи, які утримуються в виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або профзахворювання жінки під час її вагітності, у зв’язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється  до нещасного випадку, який трапився із застрахованим.

Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Страховими випадками за даним видом соціального страхуванням є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

У разі настання страхового випадку Фонд виплачує страхові виплати застрахованому чи особам, які мають на це право.

У випадку смерті потерпілого право на страхові виплати мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

- діти, які досягли 16 років; діти від 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

- особи, які досягли пенсійного віку, якщо вони не працюють;

- інваліди - члени сім’ї потерпілого на час інвалідності;

- неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний  виплачувати аліменти;

- непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Страхові виплати складаються із:

1)  страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності - щомісячна страхова виплата;

2)  страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому, а також одноразової допомоги  членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого.

3)  страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності.

4)  страхових виплат на медичну та соціальну допомогу.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.