Чи вважається роялті оренда сервера в Латвії та чи сплачувати ПДВ

Відповідно до умов договору про надання послуг хмарної IT-інфраструктури, наданого до листа заявника, послуги резидента Латвії українському замовнику складаються з надання в користування/права на користування на певних умовах, у т.ч. на умовах оренди, сукупності технічних, апаратних, програмних засобів і програмного забезпечення.

Фіскали підсумовують, що платежі, які одержуються резидентом Латвії від резидента України в оплату наданих нерезидентом послуг, підпадають під термін «роялті», визначений п. 3 ст. 12 Конвенції між Урядом України й Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, під час виплати яких застосовується ставка податку 10%, передбачена п. 2 ст. 12 Конвенції.

Відповідно до п. 2 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабміну від 12.04.2002 р. № 522, та ЦКУ, сервер підпадає під поняття рухомих речей.

Таким чином, оскільки місцем постачання нерезидентом послуг із надання в оренду (лізинг) рухомого майна (у т.ч. серверів) й інших послуг у сфері інформатизації резиденту — платнику ПДВ вважається місце, у якому такий резидент — платник ПДВ зареєстрований як суб’єкт господарювання (митна територія України), то операція з постачання вказаних послуг є об’єктом обкладення ПДВ.

Якщо резидент — платник ПДВ на митній території України отримує від нерезидента послуги з надання в оренду (лізинг) рухомого майна (у т.ч. серверів) й інших послуг у сфері інформатизації, то цей резидент — платник ПДВ є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

Щодо формування резидентом — платником ПДВ суми податкового кредиту за операціями з придбання в нерезидента послуг з оренди серверів й інших послуг у сфері інформатизації, а також відображення таких операцій у податковій звітності з ПДВ, фіскали зазначили: згідно з п. 198.1 та п. 198.2 ПКУ, до складу податкового кредиту належать суми податку, сплачені/нараховані в разі здійснення, зокрема, операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у випадку отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Для операцій із постачання послуг нерезидентом на митній території України датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту є дата складення платником податку податкової накладної за цими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 (далі — Порядок № 21).

Обсяги послуг (з податком на додану вартість), отриманих на митній території України від нерезидента, відображаються в рядку 6 р. I «Податкові зобов’язання» та рядку 13 р. II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (пп. 7 п. 3 і пп. 1 п. 4 р. V Порядку № 21).

ІПК ДФС від 09.01.2018 р. № 82/6/99-99-15-02-02-15/ІПК