Розрахунковий період для виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки
Основним документом, яким потрібно керуватись для розрахунку суми компенсації – постанова Кабміну «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 р. № 100 (надалі - Порядок № 100). Згідно з абз. 1 п. 2 цього документа, для розрахунку суми компенсації (як і для відпускних) беруть виплати за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю виплати компенсації. Працівникові, який пропрацював менше року, середню зарплату для розрахунку компенсації обчислюють, виходячи з виплат за фактичний час роботи: з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому виплачується компенсація (абз. 2 п. 2 Порядку № 100).
З розрахункового періоду виключають святкові та неробочі дні, а також періоди, упродовж яких працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). Ідеться про відпустки без збереження зарплати за ст. ст. 25 і 26 Закону про відпустки, періоди по догляду за дитиною до трьох років (за медичним висновком — до 6-ти та в деяких випадках, передбачених законодавством, — до 16 років). Те ж саме з часом простою, коли його оплачено в розмірі, меншому за середній заробіток. Крім того, на підставі цієї норми з розрахункового періоду виключають робочі дні, не відпрацьовані у зв’язку із запровадженням за ініціативою роботодавця неповного робочого тижня.
Євгенія Краєвська, головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)