Чи може роботодавець замінити додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці грошовою компенсацією

Законодавством України передбачено надання працівникам, котрі зайняті на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, різних пільг та компенсацій, однією з яких є надання  щорічних додаткових відпусток.

Так, щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я  шкідливих виробничих факторів, відповідно до статті 7 Закону України «Про відпустки».

Отож, чи може роботодавець  замінити цю пільгу грошовою компенсацією?

Міжнародні норми з питань праці і українське трудове законодавство забороняють заміну мінімальної щорічної відпустки грошовою компенсацією.

Як відомо, робота у шкідливих і важких умовах призводить до значного напруження організму і, як наслідок, — до швидкого розвитку втоми, що може погіршувати працездатність та негативно впливати на стан здоров’я працівників. Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. А стаття 2 Кодексу законів про працю України (КЗпП)  гласить: право на відпочинок, відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, належить до основних трудових прав працівників.

Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 132 про оплачувані відпустки (переглянутої в 1970 році), ратифікованої Україною відповідно до Закону України від 29.05.2001 р. N 2481-III, передбачено, що угоди про відмову від права на мінімальну щорічну оплачувану відпустку або про невикористання такої відпустки із заміною її компенсацією чи іншим чином відповідно до національних умов визнаються недійсними або забороняються. Стаття 2 Закону України «Про відпустки» забороняє заміну відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених  статтею 24 цього Закону.

Вказаною статтею передбачено також виплату грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки у разі звільнення та за бажанням працівника у разі використання ним не менше ніж 24 календарних днів щорічної та додаткових відпусток. Решта днів відпустки може замінюватися грошовою компенсацією.

Водночас статтею 80 КЗпП забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами.

Лілія Січка, завідувач сектору з питань експертизи умов праці