Початок цього року ознаменувався «гучною» подією — набрання чинності Закону України від 19.12.2017 р. № 2249-VIII. Мета цього Закону — привести норми чинного законодавства у відповідність до положень Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Причому зазначений Закон уносив зміни також і в Закон № 875, яким установлений для роботодавців норматив працевлаштування осіб, яким була встановлена інвалідність! Навіть більше! Він виклав у новій редакції норми Закону № 875, які визначають обов’язки роботодавців щодо працевлаштування таких осіб та відповідальність за невиконання таких обов’язків!

Що ж змінилося? По тексту Закону № 875 слова «інвалід», «дитина-інвалід» та «інвалід війни» замінені, відповідно, словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю» та «особа з інвалідністю внаслідок війни». Все... Хоча, може, це й на краще? Хто його знає, що там наші законотворці могли понаприймати... Отже, з «гучною» подією розібралися. Починаємо працювати. ☺

Залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності особи їй може бути встановлена I, II або III група інвалідності. Важливо! Роботодавець може використовувати працю осіб з інвалідністю будь-якої з трьох груп, якщо згідно з висновками МСЕК стан їх здоров’я дозволяє виконувати професійні обов’язки. Більше того, ч. 3 ст. 18 Закону № 875просто зобов’язує роботодавців:

— виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, у межах нормативу.

Розмір нормативу становить 4 % СКШП* облікового складу за рік, а якщо у роботодавця працевлаштовано від 8 до 25 осіб — одному робочому місцю;

* Тут і далі — середньооблікова кількість штатних працівників.

— створювати для осіб з інвалідністю умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

— надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

— звітувати Фонду соціального захисту інвалідів (далі — Фонд) про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Але чи всі роботодавці зобов’язані виконувати норматив? І хто повинен займатися пошуком осіб з інвалідністю з метою їх працевлаштування на створених робочих місцях?

Раз, два, три! Шукаю я чи ти?

За загальним правилом створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у межах нормативу зобов’язані всі роботодавці* (форма власності, галузева приналежність та обрана система оподаткування в цьому випадку не мають значення).

* Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю (підприємці, незалежні професіонали).

Винятків із цього правила лише два. Це:

— роботодавці, у яких показник СКШП облікового складу за звітний рік менше 8 осіб;

— представництва іноземних компаній, які не є юридичними особами (див. лист Фонду від 17.04.2006 р. № 06ю-75/667).

Зауважимо. Якщо підприємство має відокремлені підрозділи, то дані щодо них воно зазначає у своєму зведеному звіті. Окремо такі підрозділи не звітують про виконання «інвалідного» нормативу!

При цьому осіб з інвалідністю з метою виконання нормативу воно може працевлаштовувати безпосередньо в себе та/або у своїх відокремлених підрозділах (див. лист Фонду від 18.11.2016 р. № 1/6-815/02-01). Головне, щоб узагалі по головному підприємству і його відокремлених підрозділах був виконаний норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Усе це добре, але хто повинен займатися пошуком осіб з інвалідністю? У ч. 3 ст. 19 Закону № 875зазначено: роботодавець зобов’язаний самостійно здійснювати працевлаштування осіб з інвалідністю на виділені або створені робочі місця в рахунок нормативу робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

На перший погляд може здатися, що ця норма Закону № 875 покладає на роботодавця, серед іншого, ще й обов’язок пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування на створені для таких осіб робочі місця. Чи так це?

Ми впевнені, що ні! Наші аргументи.

Частина 3 ст. 18 Закону № 875 зобов’язує роботодавця створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю (про наявність створених робочих місць і вакансії за ними. Займатися пошуком таких громадян з метою їх працевлаштування — не його справа.

Так, у ч. 1 ст. 18 цього Закону зазначено, що право осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу забезпечується шляхом їх безпосереднього звернення на підприємства абодо державної служби зайнятості.

А от пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань, здійснює центр зайнятості. Про це прямо сказано в ч. 3 ст. 18^-1 Закону № 875. Таким чином, пошуком відповідної роботи для осіб з інвалідністю повинен займатися не сам потенційний роботодавець, а державна служба зайнятості.

Що ж робити, якщо на підприємство (до підприємця) потрібно працевлаштувати особу з інвалідністю, щоб виконати норматив? Для цього:

1) видайте наказ про виділення (створення) робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і введіть у штатний розпис (зарезервуйте) посади (професії), на які планується працевлаштувати інвалідів;

2) подайте до центру зайнятості Звіт за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженою наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. № 316, зазначивши в ньому, що на вакантну посаду потрібна особа з інвалідністю.

Якщо є бажання, можете вжити ще й додаткових заходів, наприклад: звернутися з письмовим запитом до громадських організацій осіб з інвалідністю, розмістити оголошення про «інвалідні» вакансії у ЗМІ та на інтернет-ресурсах, брати активну участь у заходах, що проводить державна служба зайнятості для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ваше підприємство вжило усіх заходів для того, аби виконати норматив, але необхідна кількість осіб з інвалідністю так не була працевлаштована? На жаль, але в цьому випадку вам, швидше за все, доведеться обстоювати свою правоту в суді. Річ у тому, що, на думку Фонду, за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцю завжди «світять» адміністративно-господарські санкції (див. лист Фонду від 12.09.2016 р. № 1/6-690/04).

Про те, чого чекати роботодавцю, який не виконав норматив, читайте далі.

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2018, № 14:
Працівник з інвалідністю
Податкові пільги підприємствам інвалідів
ЄСВ: якщо працівнику встановили/«зняли» інвалідність
Підприємець — особа з інвалідністю
Довідку надано із «запізненням» на шість років
Нараховуємо резерв відпусток. Яку ставку ЄСВ застосовувати?
ПДВ-пільга і путівки особам з інвалідністю
Створюємо робоче місце для працівника з інвалідністю
Атестація робочого місця: проводити чи ні?
Працюємо з інвалідами за ЦПД
Рокіровка працівниць
Фермер + ЄСВ = ?
Неповнолітній працівник з інвалідністю: 8,41 чи 22?
Відпустка і трудова доплата
Щорічна відпустка особи з інвалідністю, що працювала в Чорнобильській зоні

Передплатити "Податки та  бухгалтерський облік"