Алексей Ющенко, руководитель корпоративной практики АФ "Доминанта"
Мабуть всі бухгалтери та податкові юристи пам’ятають, як на етапі введення процедури блокування реєстрації податкових накладних представники ДФС та уряду пророкували, що тепер підуть у минуле схеми роботи з ямами, а у добросовісних платників податків буде «безумовний податковий кредит». Проте, сподіванням платників податків на те, що ДФС змінить свою улюблену тактику «зняття» податкового кредиту, посилаючись на безтоварність операції чи контрагента – не судилось справдитись.
Нагадаємо, що Законом України від 21.12.2016 р. пункт 201.10 ПКУ було доповнено новим абзацом наступного змісту: «Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.». Отже, цими змінами визначено єдину формальну підставу для формування платником-покупцем податкового кредиту – це факт реєстрації платником-продавцем податкової накладної в ЄРПН і саме ця норма посіяла зерно сподівання серед бухгалтерської спільноти.
Однак, як то кажуть «недовго музика та грала…» і вже через два місяці ДФС своїм листом від 24.02.2017 р. № 4757/7/99-99-14-02-02-17 розвіяла останні сподівання зазначивши, що за наявності достатніх доказів нереальності задекларованої господарської операції, контролюючі органи повинні доводити порушення податкових норм, а отже «читай між рядків» – не будуть визнавати податковий кредит, сформований в результаті таких операцій.
У тому, що податкова «слів на вітер не кидає» впевнились і платники, які попали в жорна планових перевірок у другому півріччі 2017 року.
Вже в жовтні ДФС оприлюднила, ще одного листа від 10.10.2017 р. № 3447/4/99-99-14-02-02-13, яким розширила випадки коли вона може вважати податковий кредит неправомірно сформованим:
- коли уповноважена особа постачальника заперечує факт постачання товару чи факт реєстрації накладної;
- якщо керівника та/або засновника «постачальника» визнано судом винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України та час фіктивного підприємництва цього «постачальника» охоплюватиме період, за який складено документи за фактично не здійсненою ним операцією з постачання товарів/послуг «покупцю»;
- при наявності однієї або кількох ознак фіктивності «постачальника»;
- при нереальності операцій з придбання товарів/послуг, які не вироблялися та не постачались.
Вважаємо, що навряд чи кого здивувало і те, що Мінфін підтримав ДФС у таких висновках (див лист від 08.11.2017 р. № 11310-09-10/30469).
Таким чином, наявність зареєстрованої податкової накладної продавця купленого вами товару, ще не гарантує вам правомірності формування податкового кредиту, а тому як раніше платник податків має перейматись питанням доказування реальності та доцільності господарської операції.
Блоги 
