Помилки в бухобліку/фінзвітності: самовиправлення-2018

Порядок виправлення помилок залежить, передусім, від того, в якому періоді вони допущені: впоточному чи попередньому. Причому оскільки звітним періодом для складання фінзвітності єкалендарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік), то:

— до помилок попереднього періоду належать ті, які здійснені в попередніх календарних роках;

— до помилок поточного періоду належать помилки, які допущені і виявлені в поточному календарному році або виявлені після закінчення звітного року, але до затвердження фінзвітності.

Помилки поточного періоду

Їх виправити достатньо просто. Внесіть виправлення записами за відповідними рахунками бухобліку в тому місяці звітного періоду, в якому виявили неточність.

При виправленні помилок, допущених і виявлених у поточному звітному році, нерозподілений прибуток (непокриті збитки) не коригують (рахунок 44 не застосовують).

Виправляємо помилку: 1) або методом «червоне сторно»; 2) або способом додаткових бухгалтерських записів. При цьому складаємо бухдовідку, в якій наводимо зміст помилки, суму і кореспонденцію рахунків, за допомогою якої вносяться зміни.

Приклад. Помилково підприємство не провело в обліку оприбуткування отриманого в січні 2018 року товару на суму 12000 грн. у тому числі ПДВ — 2000 грн. Припустимо, помилка виявлена в травні 2018 року вже після здачі фінзвітності за I квартал 2018 року.

У цьому випадку датою виявлення помилки робимо правильні проводки Дт 281 — Кт 631, Дт 641/ПДВ Кт 631 і складаємо бухдовідку. Запис робимо в травні 2018 року. Жодних коригувань/виправлень у фінзвітності I кварталу не здійснюємо. Не потрібно і наново подавати фінзвітність за I квартал.

Якщо ж помилки виявлені після завершення звітного року, але до затвердження (подання) річної фінзвітності за цей період, то виправні записи в бухоблік вносяться останнім числом грудня минулого року.

Звернемо увагу і на такий момент. Чи потрібно переподавати фінзвітність, якщо помилка виявлена у квартальній «прибутковій» декларації «всередині» року? Наприклад, підприємство в січні 2018 року не показало дохід від продажу товарів. А помилку виявило вже після здачі декларації з прибутку за 1 квартал 2018 року.

На наш погляд, у цьому випадку можна обійтися тільки поданням «прибуткової» уточненки, а фінзвітність не подавати. Адже, як ми зазначили вище, помилки поточного періоду відображаються в бухобліку і фінзвітності в періоді їх виявлення. Отже, показники фінзвітності за період подання уточнюючої декларації не виправляються. Але оскільки фінзвітність — додаток до прибуткової декларації, доведеться проставити відмітку про наявність додатка в комірці «ФЗ» в уточнюючій декларації (102.23.02 ЗІР) і при цьому нижче потрібно розшифрувати «старий» комплект форм фінзвітності, які подавали разом з декларацією, що виправляється.

Фіскалам, радше за все, доведеться подати до уточнюючої «прибуткової» декларації пояснення в довільній формі (на підставі п. 46.4 ПКУ) з поясненнями суті допущеної помилки.

Помилки попередніх періодів

А ось механізм виправлення торішніх помилок дещо складніший. Але, перш ніж розглянути порядок їх виправлення, звернемо увагу на такі моменти:

— Чи можна не виправляти несуттєві бухпомилки? Нагадаємо, що суттєвою вважається інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінзвітності (НП(С)БО 1). Відповідно, несуттєва помилка не позбавляє фінзвітність статусу достовірної. Але чи означає це, що несуттєві помилки можна взагалі не виправляти?

З положень, як П(С)БО 6, так і МСБО 8, випливає, що виправляти потрібно всі помилки: і суттєві, і несуттєві. Щоправда, МСБО 8 зобов’язує ретроспективно (тобто з перерахунком даних попередніх періодів) виправляти лише суттєві помилки. Але! На відміну від МСБО 8, П(С)БО 6 подібної норми не передбачає. Тому, формально, якщо ви ведете облік за нацстандартами, несуттєві помилки попередніх періодів потрібно виправляти за тим же алгоритмом, який передбачено для суттєвих помилок. Єдине, що виправлення несуттєвих помилок, якщо підприємство зобов’язане оприлюднювати фінзвітність, дозволяється не оприлюднювати (п. 20.3 П(С)БО 6, лист Мінфіну від 15.08.2016 р. № 31-11410-07/23-2644/2467).

Критерії суттєвості визначаються підприємством самостійно і закріплюються в обліковій політиці.

— Що робити з виправленою фінзвітністю? Чи потрібно її повторно оприлюднювати/переподавати зацікавленим користувачам, у число яких входять і податківці? В «оновленому» Законі про бухоблік(ст. 14) сказано, що подання та оприлюднення уточненої фінзвітності здійснюється в тому ж самому порядку, як і фінансової звітності, яка уточнюється. Але поки що механізм такого «переподання» до кінця нормативними документами не врегульований!

Якщо ви належите до підприємств, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, то у вас виникає обов’язок повторно оприлюднити відкориговану фінзвітність. Роблять це в тому ж порядку, в якому оприлюднили помилкові фінзвіти (на це свого часу звертав увагу й Мінфін у листі від 28.02.2011 р. № 31-34010-07-25/5584). Щоправда, дозволяється не оприлюднювати виправлення несуттєвих помилок.

У цьому випадку в примітках до фінзвітності потрібно зазначити про недоцільність оприлюднення такої інформації.

А ось чи переподавати її податківцям/органам статистики? Органам статистики «переписана» фінзвітність не потрібна. А ось податківцям (після того, як фінзвітність отримала статус додатка до декларації з податку на прибуток) вона потрібна.

Варіант 1. Якщо помилку допустили й у фінзвітності, і в «прибутковій» декларації. Тоді виправлену фінзвітність (заповнений без помилок додаток ФЗ) обов’язково слід подати податківцям (причому спочатку подається виправлений додаток ФЗ, а потім і сама уточнююча декларація). Плюс до цього фіскали хочуть бачити пояснення (згідно з п. 46.4 ПКУ) до уточнюючої «прибуткової» декларації, складене в довільній формі з поясненням допущених помилок, виявлених у фінзвітності (категорія 102.23.02 ЗІР). Про факт подання пояснень платник зазначає в спеціально відведеному місці в декларації.

Якщо система не приймає фінзвітність перед поданням уточнюючої декларації, то нічого не залишається, окрім як нести її на папері. Як пояснюють податківці (102.23.02 ЗІР), виправлену фінзвітність платник податків може подати податківцям за основним місцем обліку в паперовій формі із супровідним листом.

Варіант 2. Помилка виявлена тільки у фінзвітності і на «прибутковій» декларації жодним чином не позначилася. Оскільки фінзвітність тепер додаток до декларації з податку на прибуток, то фіскали (категорія 102.23.02 ЗІР) і в цій ситуації вимагають подати і виправлений додаток ФЗ, і уточнюючу «прибуткову» декларацію. ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Бухгалтер911", 2018, № 18-19:
Новий Закон про ТОВ: перше знайомство
Виправленню помилок у «прибутковій» декларації присвячується
Код УКТ ЗЕД у фіскальному касовому чеку: коли обов’язковий?
Перевірки Держпраці: припис виконали, чи буде адмінштраф?
Змінилася форма оплати праці: нюанси індексації
Антиблокувальна Таблиця і транспортно-експедиторські послуги
Свердловина, видобуток води до 5 м³ на добу, рентна плата, спрощена система
Касові запитання: порядок розрахунку ліміту каси & виконання обов’язків касира іншим працівником
Декретні у звітності: ситуація
Напутнє слово підприємцеві, який вирішив видати «нерухому» позичку…
 

Передплатити "Бухгалтер911"