Що змінилося на краще в Положенні про касові операції
Ольга Целуйко, Шеф-редактор видань «Баланс», «Бібліотека-Баланс», експерт з обліку та оподаткування Громадської організації "Всеукраїнський бухгалтерський клуб".
Проаналізуємо свіжі зміни до Положення про касові операції та розповімо, чи виконав НБУ роботу над помилками
Постановою № 54 Нацбанк вніс зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148 (далі - Постанова № 148, Положення № 148).
Треба сказати, що змін очікували практично всі бухгалтери. Аж надто багато незрозумілих моментів виявилося в новому Положенні про ведення касових операцій. На практиці це призвело до незручностей у роботі з готівкою і, ясна річ, викликало шквал запитань.
Відзначимо, що Постанова № 54 набрала чинності 01.06.18 р. - з дня, наступного за днем її офіційного опублікування на сайті НБУ (31.05.18 р.). А значить, і зміни, внесені до Положення № 148, формально діють саме з цієї дати.
Отже, пройдемося по найістотнішім змінам, щоб з'ясувати, як вони вплинуть на роботу бухгалтера.
1. Суб'єкти господарювання (далі - СГ) мають право по 30.06.18 р. включно використовувати в своїй роботі старі бланки касових документів: відомості на виплату грошей, ПКО, ВКО та інші, форми яких були наведені в додатках до Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637 (далі - Постанова № 637) (п. 11 Постанови № 148).
2. СГ повинні в термін по 30.06.18 р. включно розробити і затвердити порядок оприбуткування готівки в касі і порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення № 148; а поки повинен користуватися «старими» лімітами каси, встановленими і затвердженими згідно з Постановою № 637 (п. 12 Постанови № 148). Формулювання, прямо скажемо, невдале. Вважаємо, НБУ хотів сказати - «мають право», але не сказав.
Важливий момент! Ні в Постанові № 54, ні в Постанові № 148 не сказано, що адаптаційний період вводиться з 05.01.18 р., тобто з початку дії нового Положення № 148. У документі вказано лише граничний термін цього періоду - 30 червня.
Звідси виникає питання: якими нормами (старої або нової редакції Постанови № 148) повинні керуватися СГ в періоді з 05.01.18 р. по 31.05.18 р.?
Якщо старими, тоді внесення змін до Постанови № 148 не має сенсу. Адже оновлені, більш зрозумілі й лояльні норми, майже неможливо застосувати на практиці. Майже п'ять місяців з початку року СГ повинні були застосовувати нові бланки, встановити по-новому ліміт каси, розробити порядок оприбуткування готівки й т. д. Можемо припустити, що такого трактування НБУ не хотів. Але поки це тільки припущення.
Якщо ж припустити, що НБУ мав на увазі під адаптаційним періодом час з 05.01.18 р. по 30.06.18 р., тоді СГ, що дотепер працюють «по-старому», можуть зітхнути спокійно. Їх ніхто не покарає за використання старих бланків касових документів. Адже вони змушені були використовувати старі бланки, наприклад, через те, що на початку січня нових бланків просто фізично не було, а оформляти касові операції при цьому треба було.
Невизначеність з датою початку адаптаційного періоду наводить на думку, що ситуація для СГ, неперевірених податківцями на предмет дотримання касової дисципліни, і для СГ, які пройшли таку перевірку в цьому році, може кардинально відрізнятися.
СГ, які вже встигли потрапити під перевірку і, можливо, вже були оштрафовані за використання «неправильних» (старих) бланків касових документів, знаходяться в нерівному становищі у порівнянні з тими СГ, яких ще не перевірили.
Що робити оштрафованим в ситуації, що склалася? По-перше, треба дочекатися роз'яснень НБУ, а по-друге, завжди можна відстоювати свої права в суді.
3. У визначення терміна «книга обліку» додали книгу обліку доходів. Дотепер там були перераховані касова книга, книга обліку отримання та видачі готівки старшого касира і книга обліку доходів і витрат, яка застосовується підприємцями-загальносистемниками та єдинниками третьої групи - платниками ПДВ. А про інших єдинників (першої, другої груп, а також третьої групи - неплатників ПДВ), мабуть, просто забули.
Тепер упущення виправлено: книга обліку доходів згадана в п. 13, 14 і 18 п. 3 Положення № 148, тобто є законним регістром для оприбуткування готівки вищепереліченими фізособами-єдинниками.
І знову виникає питання: з якої дати? З 05.01.18 р. або з 01.06.18 р.?
- Змінилося визначення терміна «оприбуткування готівки» (пп. 18 п. 3 Положення № 148). Тепер можна вважати, що вся сума готівкових надходжень оприбуткована в касі не тільки коли внесені відповідні записи в касову книгу або книгу обліку доходів і витрат, а й коли надходження готівки відображено в книзі обліку доходів, виконаний Z-звіт, сформована розрахункова квитанція.
Важливий нюанс! Зауважте, що книга обліку розрахункових операцій (КОРО) знову не згадана в цьому переліку. Тобто для підтвердження факту оприбуткування готівки досить роздрукувати та підклеїти до відповідного розділу цієї книги Z-звіт.
Це і добре, і погано. Добре, тому що КОРО в принципі не потрібна в такому вигляді, в якому вона існує на сьогодні. Адже дані фіскальних чеків і Z-звітів й так щодня відправляються в електронній формі до контролюючих органів. До чого тоді дублювання даних в паперовому регістрі, підклеювання чеків та інша тяганина? Мабуть, від КОРО з часом хочуть взагалі відмовитися, або змінити її призначення. За логікою вона повинна виконувати чисто технічні функції, але не функцію обліку готівки.
4. Суттєво змінено багатостраждальний п. 11 Положення № 148. У цьому пункті пояснюється, що є оприбуткуванням готівки в різних ситуаціях. І тепер в п. 11 внесено доповнення.
По-перше, для підприємців: сума готівки вважається оприбуткованою, якщо вона відображена у відповідній книзі обліку на підставі товарних чеків (квитанцій).
Зверніть увагу: за загальним правилом записи в книгах обліку робляться за підсумком дня (п. 6 Порядку ведення книги доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 19.06.15 р. № 579, далі - Наказ № 579; п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого Наказом № 579). Тобто до відповідної книги обліку записується загальна сума отриманого за день доходу. Як відомо, підприємці видають товарні чеки покупцям на їх вимогу. Значить, на практиці запис про отриману за день суму готівки може не збігатися з сумою, на яку видано товарні чеки. Причому законодавство не зобов'язує підприємця зберігати копії виданих товарних чеків.
Звідси закономірне питання: чи буде готівкова виручка за день вважатися оприбуткованою в книзі обліку підприємця без товарних чеків (розрахункових квитанцій), що підтверджують отримання готівки від покупців?
По-друге, для відокремлених підрозділів: сума готівки вважається оприбуткованою, якщо сформовані, роздруковані й підклеєні в КОРО Z-звіти або занесені дані розрахункових квитанцій.
На замітку. Для того щоб сума готівки, що надійшла вважалася оприбуткованою - не важливо, зроблено запис про це у відповідному розділі КОРО чи ні. Адже НБУ прямо вказує в п. 11 Положення № 148, що КОРО використовується тільки для підклеювання і зберігання Z-звітів, записів про розрахунки за квитанціями, коли РРО зламався або відключилася електроенергія, а також для обліку сервісних робіт (ремонт, обслуговування РРО).
5. Після внесення змін до п. 11 тепер і п. 39 Положення № 148 виглядає цілком логічно. Таким чином, суперечність між формулюваннями п. 11 і 39 в початковій редакції Положення № 148 (щодо можливості неведення касової книги відокремленими підрозділами) тепер усунуто.
- Важливе уточнення внесено в п. 29 Положення № 148. Коли касир здає готівку безпосередньо інкасаторам банку, то підтвердженням оприбуткування цієї суми є екземпляр супровідної відомості за підписом та печаткою інкасатора, який залишається у касира.
Це означає, що в такому випадку не потрібно оформляти дублюючий касовий документ - ВКО на здачу виручки в банк (інкасатору).
6. Доповнено норми, пов'язані з обмеженням суми готівкових розрахунків. Як видно з тексту Постанови № 148, п. 6 Положення № 148, регулює порядок розрахунків СГ між собою і з фізичними особами, залишилися в незмінному вигляді. Таким чином, залишилися в силі й роз'яснення НБУ, зокрема, викладені в листі НБУ від 22.05.18 р. № 50-0007/28247.
Разом з тим п. 7 Положення № 148, який регулює готівкові розрахунки фізосіб між собою, доповнений і уточнений. Тепер і в цій нормі зазначено, що фізособи можуть розраховуватися готівкою з СГ протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами на суму не більше 50 тис. грн. Це формулювання аналогічне наведеному в пп. 2 п. 6 для СГ. А розрахунки фізосіб з СГ на суму понад 50 тис. грн здійснюються тільки через банки і через небанківські установи, які мають відповідну ліцензію.
7. У текст Положення № 148 внесені ще декілька невеликих редакційних правок. Вони уточнюють деякі прописані недбало формулювання і роблять їх більш зрозумілими (див. п. 15, 19, 44).
На закінчення відзначимо, що НБУ в цілому впорався з роботою над помилками. Але головне питання залишилося: на який період роботи в 2018 році поширюються внесені зміни?
Врегулювання цього питання дозволить бухгалтерам працювати з готівкою, не побоюючись необґрунтованих штрафів за ті моменти, які, по суті, більше не є порушеннями.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
- Елена
6. Суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень уключно;
2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.
Відповісти
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)