Наказ ДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки скасовується судом, якщо платник податку не був повідомлений про проведення такої перевірки належним чином

(ВС/КАС від 02.05.2018 р. у справі № 804/3006/17), Юридичний інтернет-ресурс «Протокол».

Фабула судового акту: Перш за все слід підкреслити, що абсолютно логічним є те, що право на оскарження наказу про проведення податкової перевірки незалежно від її виду неможливо реалізувати, якщо контролюючий орган не повідомляє платників податків про видання такого наказу. Тобто, право платника податків на оскарження наказу порушується, якщо фіскальний орган не вручає йому копію наказу  та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення податкової перевірки в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ . При цьому, якщо перевірка невиїзна, то участь платника податків дійсно не обов’язкова, є правом, а не обов’язком.

На практиці фіскали часто не звертають уваги на право платника податків бути повідомленим про призначення перевірки належним чином і проводять невиїзні документальні  позапланові перевірки, за  наслідками яких нараховують податкові зобов’язання та штрафні санкції. Буває так, що про такі неприємності платник податків взагалі нічого не знає, а дізнається лише тоді, коли в нього виникає податкова застава чи арешт активів.

В такій ситуації у платника податків є варіант як  оскарження у суді податкового повідомлення–рішення, так і оскарження наказу ДПІ про призначення невиїзної документальної позапланової перевірки.  

Ця справа про оскарження платника податків саме наказу ДПІ за формальними підставами, як би сказали фіскали.

Існує широка дискусія чи можливо взагалі оскаржувати наказ про призначення перевірки, якщо перевірка вже проведена і оформлена актом. А за наслідками перевірки платника податків направлено податкове повідомлення-рішення.  Прихильники неможливості оскарження наказу наполягають на тому, що наказ вичерпав свою дію виконанням, тому вже не може бути скасований, навіть і тоді, коли буде встановлено, що була порушена процедура при ознайомленні з ним платника податків.

При наведенні цієї позиції згадується рішення Конституційного Суду України (КСУ) № 7 від 16 квітня 2009 р. Окрім цього, скасування наказу про призначення перевірки фактично НЕ захищає права платника податків, оскільки вже складений акт перевірки, а рішення–повідомлення, яким нараховані податки та штрафні санкції, залишається чинним. Платнику податків слід оскаржувати саме рішення-повідомлення та доводити, що відомості викладені в акті перевірки про порушення ним податкового законодавства не відповідають дійсності.

Слід визнати, що певна логіка у такому підході є, проте на щастя для платник податків практика судів змінюється. Так, суди почали зводити в абсолют процесуальні порушення фіскалів, та переходити при їх встановленні на бік платника податків.

Отже, судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ була порушення ст. 79 ПКУ і платник податків не був повідомлений належним чином про наказ про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки. Позов про скасування наказу про призначення перевірки було задоволено.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, відмовив платнику податків у задоволенні позову та прийшов до помилкового висновку, що ДПІ  було дотримано процедуру повідомлення платника податків про проведення перевірки шляхом направлення копії наказу та повідомлення про перевірку на адресу платник податків засобами поштового зв’язку. Ці начебто відправлені копія наказу та повідомлення про перевірку повернулися ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Тобто платник податків так про них і не узнав.

Суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції.

ВСУ показово підкреслив, що ДПІ НЕ надано докази «щодо належного та вчасного надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.»

Залишається додати, що таке рішення про скасування наказу про призначення перевірки платника податків можна надалі використати в іншому процесі про скасування рішення-повідомлення про нарахування податків та штрафних санкцій.  Адже податковий борг залишився і фіскали звичайно не зупиняться. Проте, тут справа вже спрощується, оскільки акт перевірки, який став підставою для прийняття ДПІ повідомлення-рішення, має бути визнаний судом недопустимим доказом на підставі ст. 74 КАСУ.

Справу вів: Адвокат Морозов Евгений