Ліквідовуємо основний засіб: як уникнути ПДВ?

Позиція податківців

Минулого року фіскали ще погіршили свій підхід до застосування норми п. 189.9 ПКУ, що визначає базу обкладення ПДВ при ліквідації ОЗ.

Нагадаємо, що в другому абзаці цього пункту серед підстав для ненарахування ПДВ при ліквідації ОЗ разом з форс-мажорною і вимушеною ліквідацією (зазвичай, у разі викрадення) ОЗ є третя підстава: коли платник подає податківцям «відповідний документ» про знищення, розбирання або перетворення ОЗ, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. На початку минулого року фіскали зовсім перестали бачити в п. 189.9 ПКУ цю третю підставу для ненарахування ПДВ при ліквідації ОЗ, ведучи мову тільки про дві перші: форс-мажор та «викрадення». Про це див. у ряді листів ДФСУ: наприклад, від 02.03.2017 р. № 4338/6/99-99-15-03-02-15, від 03.05.2017 р. № 52/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 13.07.2017 р. № 1179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 01.02.2018 р. № 393/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

У багатьох зі згаданих листів фіскали намагаються прив’язувати фрагмент про «відповідний документ» з п. 189.9 ПКУ до перших двох причин. Тобто податківці вважають ліквідацію ОЗ за рішенням платника підставою для нарахування ПДВ незалежно від того, подав він їм «відповідний документ» чи ні. Це незаконно — адже за текстом перед ним стоїть розділовий сполучник «або», що говорить про те, що це — окрема третя причина.

До того ж кожна окрема причина (з трьох) у цій нормі розпочинається з одного і того ж слова «коли».

Але фіскали цих слів у п. 189.9 ПКУ впритул не помічають, та ще при цьому роблять особливий акцент на документальному підтвердженні форс-мажорів і крадіжок ОЗ, необхідних для ненарахування ПДВ. Ось перелік документів (не вичерпний), які, на думку фіскалів, за наявності якоїсь із цих двох причин надають платникові право не нараховувати ПДВ при ліквідації ОЗ:

— акт, що засвідчує факт пожежі, складений згідно з Порядком обліку пожеж та їх наслідків, затвердженим постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2030, підписаний комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, у тому числі представник територіального органу ДСНС, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;

— сертифікат ТПП, що підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору);

— дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на ОЗ у разі їх повного знищення відповідно до порядку, визначеного ст. 349 ЦКУ;

— заява про кримінальне правопорушення, зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, у разі викрадення ОЗ.

Ну й у будь-якому разі (див. нижче) має бути висновок спеціальної експертної комісії підприємства й акт форми № ОЗ-3 або № ОЗ-4, складені так, щоб вони чітко підтверджували «знищення, розібрання або перетворення» списаних ОЗ.

Типові форми цих актів установлені наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352.

Звернемося ще до консультацій у ЗІР (категорія 101.07). На запитання про документи, що підтверджують знищення або списання ОЗ, податківці говорять про акти форм № ОЗ-3, ОЗ-4 і про висновки відповідної експертної комісії підприємства. Відповідаючи на запитання, як визначити звичайну ціну при ліквідації ОЗ (а п. 189.9 ПКУ говорить про базу оподаткування ОЗ, що ліквідуються, у вигляді їх звичайної ціни, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації), фіскали відсилають до ринкової ціни (п.п. 14.1.219 ПКУ) на момент ліквідації. Але оскільки визначити її буває непросто, то податківці на перевірках частіше орієнтуються на балансову (залишкову) вартість ОЗ або на ціну матеріалів/запчастин/металобрухту (коли об’єкт ОЗ повністю замортизований).

До речі, в ПКУ й інших нормативах не зазначено, коли платник повинен подавати податківцям «відповідний документ». А ось у категорії 101.07 ЗІР фіскали «регулюють» це питання — документ про знищення, розбирання або перетворення ОЗ вони наказують подавати з декларацією з ПДВ за звітний період, у якому здійснено списання.

Яким чином подавати цей документ (адже декларація здається тільки в електронному вигляді), не зазначено. Зазвичай платники несуть/відправляють його (їх) фіскалам окремо в паперовому вигляді. Водночас цим поданням можна нарватися і на перевірку. А оскільки в нормативах не сказано, коли слід подати цей документ, то на практиці не всі поспішають з його поданням.

Але водночас факт подання з декларацією цих документів може відіграти важливу роль для винесення рішення на користь платника (див. нижче про судові рішення).