Засновник фермерського господарства, який надав власну ділянку для ведення фермерського господарства, є платником земельного податку

Згідно із статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ПКУ).

Підпунктом 14.1.147 ПКУ визначено, що плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III із змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платником за земельну ділянку є власник земельної ділянки, то фізична особа – засновник фермерського господарства, що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку.