Безнадійна заборгованість ФОП

"Вісник. Офіційно про податки".

Фізичній особі — підприємцю здійснено передоплату за транспортні послуги. Але у зв’язку зі смертю її підприємницьку діяльність припинено. Чи можна списати заборгованість, не чекаючи трьох років? Чи потрібно звертатися до суду для стягнення заборгованості зі спадкоємців? Чи є це товарною заборгованістю (різниці за рахунок резерву сумнівних боргів)?

Світлана Тимощук, начальник відділу розгляду звернень Управління вдосконалення методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФСУ.

До безнадійної згідно з ознаками, встановленими п.п. 14.1.11 ПКУ, може бути віднесено, зокрема, таку заборгованість фізичних осіб: заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. При цьому щодо такої заборгованості заходи зі стягнення вживати не потрібно; прострочена заборгованість померлої фізичної особи за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує для фізичних осіб 25 % мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 р. — 930,75 грн (3 723 грн × 25 %)), у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб; прострочена заборгованість фізичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості. Такі дії проводяться зараз відповідно до Закону № 1404; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Платник для визнання заборгованості безнадійною в цілях оподаткування має право обрати одну з ознак, визначених пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ, без перевірки її на відповідність будь-якій іншій з цих ознак.

Якщо у платника є дебіторська заборгованість померлої фізичної особи — підприємця, строк позовної давності якої не минув, така заборгованість підлягає перевірці на відповідність іншим ознакам, зокрема щодо відсутності у померлої фізичної особи спадкового майна.

Порядок пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців передбачено положеннями ст. 1281 ЦКУ. Так, спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у зазначені вище строки, позбавляється права вимоги.

Створення резерву сумнівних боргів є обов’язковим, і його створюють, коли дебіторська заборгованість відповідає таким ознакам (п. 7 ПБО 10): є фінансовим активом, не має бути придбаною, не повинна призначатися для продажу.

Резерв сумнівних боргів створюють під «грошову» поточну дебіторську заборгованість, зокрема: за товари, роботи, послуги; за векселями отриманими; іншу дебіторську заборгованість, що відповідає п. 7 ПБО 10. Податковий облік безнадійної заборгованості залежить від того, чи проводить платник коригування фінрезультату до оподаткування відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.

Підпунктом 139.2.1 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток, що коригують фінрезультат до оподаткування, збільшують фінрезультат на суму витрат: на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НПБО або МСФЗ; від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Водночас пп. 139.2.2 зазначеної статті встановлено, що фінрезультат до оподаткування зменшується на суму: коригування (зменшення) резерву, на яке збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до НПБО або МСФЗ; списаної дебіторській заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ.

Тому платник має право зменшувати об’єкт оподаткування на всю суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості як у межах резерву, так і понад його розмір, навіть якщо резерв не створювався. Але тільки при обов’яз­ковому виконанні умови — відповідність такої заборгованості одній із ознак безнадійності згідно з вимогами ПКУ.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. 

Закон № 1404 — Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження». 

ПБО 10 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну від 08.10.99 р. № 237.