Як працюватиме новий ризик-орієнтований валютний нагляд в умовах переходу до вільного руху капіталу

З 7 лютого 2019 року відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" запрацювала нова система валютного нагляду, яка базується на ризик-орієнтованому підході. Замість тотального валютного контролю за усіма операціями запроваджується кардинально новий підхід, який будується на принципі: "менше ризиків – менше уваги, більше ризиків – більше уваги".

Для бізнесу новий підхід у валютному нагляді означає зняття низки бюрократичних бар’єрів і необхідності звітувати перед банками щодо будь-якої валютної операції. Для Національного банку як органу валютного нагляду і банків як агентів валютного нагляду це означає зменшення навантаження на департаменти, які займаються валютним контролем і фінансовим моніторингом.

Як Національний банк наглядатиме за банками

Ризик-орієнтований підхід є основою для визначення переліку питань перевірки банків Національним банком. Наприклад, програма виїзної перевірки банків буде містити не всі напрямки регулювання відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" (купівля, переказ, розрахунки, заходи захисту, та інші), а лише ті, які є ризиковими для конкретного банку.

Лише у разі наявності у фахівців Національного банку, які здійснюють перевірки, сумнівів щодо здійснених операцій банки будуть надавати підтвердження, зокрема документальні, що сутність таких операцій є прозорою та зрозумілою, і вони не пов’язані з уникненням вимог, встановлених валютним чи санкційним законодавством, законодавством у сфері фінмоніторингу або запровадженими Національним банком заходами захисту.

У рамках ризик-орієнтованого нагляду гнучкішою і прозорішою стане також процедура визначення заходів впливу за порушення, які виявляються Національним банком під час перевірок.

Досі відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" до банків застосовувалися заходи впливу за порушення вимог валютного законодавства виключно у вигляді позбавлення генеральної ліцензії на право здійснення валютних операцій або штрафів, які накладаються незалежно від значущості порушень та можуть становити від 25% до 125% від суми операцій.

З 7 лютого 2019 року запрацює новий порядок застосування заходів впливу до банків. Попри можливість, як і раніше, застосовувати такі заходи впливу як письмове застереження, призупинення окремих видів операцій та накладання штрафів, під час обрання конкретного заходу впливу і розміру санкцій Національний банк застосовуватиме ризик-орієнтований підхід. Він враховуватиме як суттєвість порушення, так і відповідні дії банку, що спричинили порушення.

Суттєвими вважатимуться порушення під час здійснення окремої операцій на суму від 1 млн грн або сукупності транзакцій обсягом від 10 млн грн. Розміри штрафів за такі порушення коливатимуться в межах до 400 тис. грн і залежатимуть від певних критеріїв, зокрема систематичності, сум операцій тощо. За несуттєві порушення розмір штрафу не перевищуватиме 50 тис. грн.

Іншими суттєвими порушеннями, зокрема, будуть також вважатися дії банку, що призвели до неможливості виконання Національним банком своїх наглядових функцій. У випадках недопущення фахівців Національного банку до проведення перевірки або ненадання документів може застосовуватися штраф у максимальному розмірі до 1 млн грн.

Національний банк не буде накладати штрафи за несуттєві помилки у звітності банків. Штраф за суттєві порушення в звітності, як і раніше, не перевищуватиме 17 тис. грн.

Сума штрафу 8 млн грн (і не більше 1% статутного капіталу банку) є найбільшою у новому порядку. Цей штраф накладатиметься у тому разі, якщо в банку не побудована ефективна система валютного нагляду, що призвело до порушення по всіх або більшості (більше половини) питань щодо дотримання вимог валютного законодавства, які підлягали перевірці.

Рішення про застосування заходів впливу до банку буде ухвалюватися колегіальним органом Національного банку у складі представників різних департаментів, що забезпечить об’єктивність рішення і його відповідність вчиненому порушенню. Адекватний захід впливу визначатиметься з урахуванням всебічного аналізу, зокрема сум операцій, систематичності, причин та наслідків вчиненого порушення.

Порівняно з поточним порядком, штрафи будуть лояльнішими:

• Приклад 1. Банк за клієнтським запитом здійснює операцію на 1,5 млн дол США з порушенням порядку купівлі іноземної валюти та подальшого її переказу за межі України. Поточний порядок передбачає накладення штрафу у розмірі 125% від суми операції – 1,875 млн доларів США, зокрема 100% – за порушення порядку купівлі іноземної валюти, 25% – за порушення порядку подальшого її переказу. Згідно ж нового порядку штраф не перевищуватиме 800 тис. грн, зокрема, до 400 тис. грн – за порушення порядку купівлі іноземної валюти, до 400 тис. грн – за порушення порядку подальшого її переказу.

• Приклад 2. Банк за клієнтським запитом здійснює операцію на 2,5 млн євро з метою здійснення інвестиції за межі України без отримання індивідуальної ліцензії НБУ (або понад встановлений е-ліміт з 7 лютого). Поточний порядок передбачає накладення штрафу у розмірі 100% від суми операції – 2,5 млн євро, новий – штраф не більше 400 тис грн.

Таким чином, нова система заходів впливу кардинально відрізняється від чинної та буде гнучкішою, ризик-орієнтованою та направленою, насамперед, на упередження порушень, які несуть значні негативні наслідки. Вона чітко окреслює для банків зони їх уваги і дозволить їм відрізняти сумнівні операції від всіх інших та концентрувати увагу виключно на таких транзакціях.

Як банки наглядатимуть за клієнтськими операціями

Принцип "менше ризиків – менше уваги, більше ризиків – більше уваги" банки мають застосовувати і під час здійснення валютного нагляду за валютними операціями своїх клієнтів. Зокрема, нова система валютного регулювання передбачає:

• спрощений нагляд за дрібними операціями на суми до 150 тис. грн (за виключенням дроблення);
• застосування спрощених, стандартних або посилених вимог в залежності від наявних ризиків;
• класифікацію порушень і застосування значних заходів впливу регулятором виключно за суттєві порушення.

Все це створює умови для побудови банками нової ризик-орієнтованої системи нагляду за клієнтськими операціями, що дозволить послабити валютний нагляд і вимагати мінімум документів щодо більшості операцій пересічних громадян і реального бізнесу, які не мають ознак сумнівних операцій.

В свою чергу, вимоги законодавства щодо запобігання і протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму є нормами окремого законодавства, які не відміняються у зв’язку з запровадженням нового ризик-орієнтованого валютного нагляду. Банки будуть зобов’язані приділяти підвищену увагу операціям, які мають ознаки ризиковості.

Як результат, ризик-орієнтований нагляд дозволить, з одного боку, спростити проведення прозорих валютних операцій населенням та бізнесом, зменшити їх часові та адміністративні витрати, а з іншого – приділити банкам більше уваги сумнівним операціям з метою попередження порушення законодавства, запобігання відтоку капіталу та проведення "схемних" операцій.