Окремі питання застосування валютного законодавства в перехідний період

ДФС в ІПК від 22.12.2018 р. № 5389/6/99-99-14-06-02-15/ІПК повідомляє наступне. Укладення договору поручительства з резидентом-поручителем для оплати постачальнику (резиденту) вартості поставлених ним нерезиденту товарів згідно із зовнішньоекономічним контрактом, можливо за умови, якщо поручитель є фінансовою установою.

У разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами (попереднім боржником і новим боржником) при надходженні виручки резиденту України (кредитору) за експортовану ним продукцію в законодавчо встановлені терміни від нового боржника (нерезидента) за письмової згоди кредитора, вимоги Закону України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не будуть порушені і відповідальність, передбачена ст. 4, не застосовується.

Укладення договору переведення боргу, яким передбачена заміна боржника-нерезидента в зобов'язанні на нового боржника-резидента, суперечить вимогам спеціального законодавства.

Терміни розрахунків за експортними/імпортними операціями, які не були завершені станом на 7 лютого 2019 року, повинні здійснюватися в термін, встановлений НБУ відповідно до Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII "Про валюті і валютні операції" (365 днів згідно п. 21 Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5). У той же час граничні терміни за розрахунками за операціями експорту та імпорту товарів, які були встановлені Законом № 185, і які до 7 лютого були порушені, застосовуються терміни відповідно до вимог Закону № 185.

Відзначимо, що особливості застосування граничних термінів розрахунків в перехідний період визначені постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7 "Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів".