ДФС заборонять блокувати податкові накладні за нинішніми критеріями ризику
Автор: Костянтин Смирнов, UBR.
Юристи ще сперечаються про права фіскалів, однак позиції бізнесу в суді поступово міцніють.
Українські суди прийняли ряд важливих системних рішень, позбавляючи податківців права самостійно визначати критерії ризику при формуванні податкового кредиту з ПДВ, і відповідно, блокування реєстрації податкових накладних (ПН).
5 червня Окружний адміністративний суд Києва визнав окремі положення постанови Кабміну № 117 від 21 лютого 2018 року протиправними та нечинними (рішення у справі № 826/12108/18). Це рішення стосується:
- визначення ризикованості платника податків, критеріїв ризикованості здійснення операцій, переліку показників податкової історії.
- і підстав для прийняття рішень комісіями ДФС з реєстрації і відмови в розблокуванні ПН і розрахунку коригування (РК).
Однак у ДФС є ще 30 календарних днів на подання апеляції. Тому фактично ці норми ще працюють. У той же час опитані UBR.ua юристи відзначають певну тенденцію, коли суди починають приймати системні рішення на користь платників, змушуючи уряд і Фіскальну службу привести свою нормативку до вимог Податкового кодексу.
Що вирішив суд
Юристи зазначили, що насправді Окружним адміністративним судом міста Києва було прийнято два важливих рішення, що стосуються процедури блокування ПН / РК. Перше - 26 квітня 2019 у справі № 640/1240/19, яким ДФС зобов'язали відкликати лист, де встановлюються критерії блокування податкових накладних та розрахунків коригування. Зокрема, щодо ризикованості платника, його операцій і позитивної податкової історії.
«На думку суду, ДФС не доведено, що при прийнятті критеріїв були дотримані регуляторні процедури, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 закону №1160-IV. Також критерії не були зареєстровані в Мін'юсті, а тому вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані», - зазначив UBR.ua юрист KPMG Law Ukraine Ірина Хиляк.
Другим рішенням від 5 червня були скасовані пункти 10, 20 і 21 порядку зупинення реєстрації ПН / РК в Єдиному реєстрі реєстрації податкових накладних (ЄРПН), затвердженому постановою КМУ 21 лютого 2019 року №117 (далі - Порядок 117). Тобто, не тільки порядок визначення критеріїв ризикованості (п.10), а й регулювання питань надання права комісіям при ДФС скасовувати або дозволяти реєстрацію ПН, а також підстав для відмови в реєстрації.
Обидва рішення повністю відповідають основний тенденції судової практики, яку визначено Верховним Судом по справі № 822/1878/18, де прямо вказано, що лист ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 не є нормативним актом. А тому не може визначати критерії ризиковості як підстави для призупинення реєстрації податкових накладних.
«Якщо рішення Верховного Суду стосувалося конкретного платника ПДВ, позивача у справі, то рішення Окружного адмінсуду м.Києва, якщо вони вступлять в законну силу, фактично скасують процедуру зупинки реєстрації ПН / РК в нинішньому її вигляді. Лист буде вважатися відкликаним, а нові критерії ДФС не зможе затвердити, так як рішенням від 5 червня 2019 р будуть скасовані повноваження ДФС з встановлення таких критеріїв», - розповіла експерт TaxLink юрист Jurimex Мирослава Нечай.
Кабмін повинен змінити процедуру
Відповідно, якщо ДФС програє апеляцію, це повинно зупинити блокування ПН / РК за чинною процедурою до прийняття Кабміном відповідних змін до Порядку 117.
Справа в тому, що Податковий кодекс визначає саме Кабмін тим органом, який встановлює критерії і підстави блокування ПН / РК (п.201.16 НК). Як пояснює засновник Investment Development Property (IDP) Ігор Черненко, уряд цього не зробив, фактично лише делегувавши цю функцію ДФС і Мінфіну.
Критерії ризикованості, які служать підставою для призупинення реєстрації, одночасно визначалися листом Фіскальної служби від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 і наказом Мінфіну № 567 від 13 червня 2017 року відповідно до положень постанови КМУ №117.
Тобто фактично, підстави зупинення реєстрації ПН/РК не були визначені в установленому законом порядку. Але якщо ДФС відстоїть своє право визначати, кому реєструвати ПН, а кому - ні, то платникам ПДВ в кожній конкретній справі потрібно буде встановлювати в суді незаконність зупинки реєстрації їх ПН/РК на підставі критеріїв, встановлених податківцями в своїх листах.
«Попадання платника в число ризикових фактично позбавляє його можливості оскаржити в адміністративному порядку рішення комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК, яке приймається після подання платником розблокувальних документів», - пояснила UBR.ua фінансовий аналітик Eterna Law Зоя Кравченко.
Так само, за словами Ігоря Черненко, через суд платникам довелося б доводити своє право на відновлення вже заблокованих ПН/РК, якщо діючу процедуру все ж таки скасують. Так як у ДФС не буде формального права розглянути письмові пояснення та копії документів платника, щоб відновити реєстрацію. До тих пір, поки ці процедури не будуть встановлені у визначеному законом порядку, тобто постановою уряду.
Втім, Зоя Кравченко називає ще один можливий варіант:
- критерії ризиковості будуть скасовані - вони можуть піти в тінь - методологію перевірок податкової інспекції. Тому краще буде виписати всі або в самому ПК, або на рівні КМУ прийняти поліпшену процедуру і допрацьовані критерії ризикових підприємств.
Тим часом податківці продовжують удосконалювати свій набір інструментів для штрафів.
Найпоширеніші причини штрафів
Юрист практики податкових суперечок Glagos Law Firm Богдан Багнюк основні труднощі при реєстрації ПН / РК в ЄРПН умовно ділить на:
- з роботою сервера ДФСУ.
- суми реєстраційного ліміту для реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
- реєстрації, якщо платник ПДВ відповідає критеріям ризикованості або документи відповідають критеріям ризикованості здійснення угоди.
- розірвання ДФС договору про визнання електронних документів і неприйняття ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН.
Проблеми з роботою сервера Фіскальної служби особливо часто виявляються в останній день граничного терміну реєстрації.
«Платник може отримати квитанцію про не реєстрацію за формальними причинами. Також бувають випадки, коли такі квитанції можуть бути датовані заднім числом. Така ситуація змушує платника податків подавати ПН/РК для реєстрації в ЄРПН знову, але вже з пропуском граничного терміну», - говорить юрист.
У зв'язку з цим окремо варто згадати ще одне рішення Верховного суду від 28 березня 2019 року у справі № 809/1420/17, яким було скасовано штраф підприємству за несвоєчасну реєстрацію помилково складених ПН. Це одна з «улюблених» статей податківців для покарання платників.
На думку фіскалів, Податковий кодекс не передбачає звільнення від штрафів за несвоєчасну реєстрацію для помилково складеної ПН. Довгий час багато судів, в тому числі і касаційні інстанції, підтримували таку позицію і визнавали застосування штрафів правомірним.
Однак, Верховний Суд тепер зайняв протилежну позицію, вказавши наступне:
- податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН помилково, а суми податку не включені до податкової декларації з ПДВ, безпідставно застосовувати штраф за порушення терміну реєстрації накладної.
- не визнав порушення термінів реєстрації податкової накладної в ситуації, коли реєстрація була здійснена в останній передбачений законом операційний день, а квитанція, яка підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) податкової накладної, була переслана на наступний операційний день.
«Це не означає, що податківці перестануть штрафувати підприємства за несвоєчасну реєстрацію помилкових ПН, проте воно створює якусь визначеність в судовій практиці з цього питання. І платники можуть сподіватися, що їх порушені права будуть відновлені судом», - вважає Мирослава Нечай.
Зоя Кравченко нагадує, що штраф за невчасно зареєстровану податкову накладну визначається кількістю прострочених днів (в разі самостійної реєстрації):
- 1-15 днів: 10% від зазначеної в ПН суми ПДВ.
- 16-30 днів: 20% від зазначеної в ПН суми ПДВ.
- 31-60 днів: 30% від зазначеної в ПН суми ПДВ.
- 61-365 днів: 40% від зазначеної в ПН суми ПДВ.
Штраф за невчасно зареєстровану податкову накладну, в разі виявлення прострочення контролюючими органами, передбачений в розмірі 50% від суми ПДВ, відображеної в незареєстрованій податковій накладній, за умови перевищення терміну реєстрації вище граничного, а саме 366 днів.
Ще однією проблемою є програмне забезпечення, яке використовується ДФС для адміністрування електронного реєстру податкових накладних, і яке не завжди відповідає вимогам Податкового кодексу.
Наприклад, за словами Мирослави Нечай, з 2018 року розрахунок коригування зменшення вартості товару / послуги реєструється покупцем, платником ПДВ, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК від постачальника. Однак податківці при проведенні камеральної перевірки не фіксують дату отримання РК, а продовжують обчислювати термін для реєстрації таких коригувань з дати, на яку вони повинні були бути складені. В результаті платника штрафують за те, що він фактично не порушував терміни реєстрації, змушуючи його в суді доводити цей факт. Насправді таких невирішених питань в процедурі реєстрації ПН/РК багато, і всі вони потребують вирішення для забезпечення нормального функціонування СЕА ПДВ.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
