Відеозйомка під час перевірки як доказ прихованих трудових відносин

Під час здійснення інспекційного відвідування інспекторами праці Управління зафіксовано виконання функцій продавця – касира трьома особами та функцій продавця – консультанта двома особами.

Фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) надано трудовий договір і наказ про прийняття на роботу одного працівника (продавця магазину). При цьому, повідомлення до органу ДФСУ про прийняття працівника на роботу направлено з порушенням вимог постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», після початку роботи особи за укладеним трудовим договором.

Щодо іншого працівника ФОП надано цивільно-правовий договір на виконання робіт із сортування та розпакування товару, викладки товару, прибирання внутрішніх та зовнішніх приміщень.

При цьому, у договорі відсутні будь-які відомості про те, який саме результат робіт повинен передати виконавець замовнику. Договір не містить відомостей щодо обсягу виконаних робіт у вигляді конкретних фізичних величин, що належать вимірюванню, їх якісних та кількісних характеристик. Тобто, предметом договору є процес праці, що не передбачає кінцевого результату. Водночас, функції, що становлять предмет договору, відповідають кваліфікаційній характеристиці професій «продавець непродовольчих товарів», а також «прибиральник».

Окрім того, відеозйомкою, що здійснювалася посадовими особами Управління під час проведення інспекційного відвідування, зафіксовано, що в момент відеозйомки вказана особа працювала за касою, яка належить ФОП, що повністю спростовує твердження позивача про надання останньою виключно послуг із розпаковки та сортування товару на підставі укладеного цивільно-правового договору.

Решта працівників, за твердженням ФОП, перебувають у трудових відносинах з особою, що орендує частину приміщення магазину. Водночас, засобами відеофіксації зафіксовано факт виконання вказаними особами трудових функцій на робочих місцях, що належать безпосередньо позивачу.

Черкаський окружний адміністративний суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши доводи та аргументи сторін, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП.

На переконання суду, враховуючи встановлену наявність порушень позивачем частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), Постанови № 413, відповідач, приймаючи оскаржувані постанови про накладення на ФОП штрафів за абз. абз 2, 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з поінформуванням позивача про можливість участі у прийнятті рішення.

Постанова Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/1381/19.