Фінансова грамотність: що кожен школяр повинен знати про гроші

Євгенія Давиденко, СЕГОДНЯ.

Припускають, що українські учні передадуть знання батькам.

Пересічні українці не можуть похвалитися високим рівнем фінансових знань, про що свідчать дані USAID – за результатами опитування населення України виявилася на останньому місці в рейтингу фінансової грамотності. Але до проблеми культури розумного поводження з грошима пізно прийшла не тільки наша країна.

"До нещодавнього часу весь світ недооцінював значення фінансової грамотності, – каже заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій Оленчик. – Тільки світова фінансова криза 2008-2010 років змусила уряди провідних країн усвідомити очевидне: поряд з наглядом, схемами страхування вкладів фінграмотність – невід'ємна частина для забезпечення фінансової безпеки країни".

У Нацбанку для усунення проблеми розробили стратегію фінансової грамотності. Там зазначають: побудова правильної фінансової культури – "це довгий шлях". А в Міністерстві освіти запевнили, що Україна – вже на цьому шляху. І саме школа повинна відігравати провідну роль в цьому процесі.

"Серед 11 ключових компетентностей, яких повинні набувати випускники загальноосвітнього навчального закладу – фінансова грамотність і підприємництво", – зазначив заступник міністра Вадим Карандій.

Таким чином, протягом семи років відомство спільно з проектом USAID "Трансформація фінансового сектора" в експериментальному порядку впроваджують курс "Фінансова грамотність" серед старшокласників загальноосвітніх шкіл. До сьогоднішнього дня його пройшли близько 20 тис. учнів більше ніж 1200 шкіл країни.

До 1 вересня в МОН представили оновлений пакет навчальних матеріалів, який можуть впроваджувати будь-які школи за бажанням дирекції.

Мова не йде про окремий предмет. У МОН вважають: знання про правильне управління грошима можна подавати в рамках таких навчальних предметів, як література, математика, географія, історія України або навіть іноземна мова.

Роберт Бонд, керівник Проекту "Трансформація фінансового сектора" USAID каже: при підготовки спеціальної програми, посібники та робочого зошита враховувався досвід викладання фінансових знань в навчальних закладах Європи та Америки. Але особливості української фінансової системи теж бралися до уваги.

"Наші учні, наприклад, повинні більше знати про інфляцію, обмінний курс, що не обов'язково учням США. Або навпаки, фондовий ринок недостатньо розвинений – у нас немає складних фінансових інструментів і їх в принципі може не з'явитися", – додає Юлія Вітка, заступник керівника проекту USAID.

Експерти відзначають: не може не насторожувати, що, згідно зі згаданим опитуванням, найнижчий рівень фінансової грамотності в Україні у віковій групі 18-24 роки. А саме вона, по суті, є драйвером економічного розвитку.

Тому важливо, щоб навіть старшокласник вмів формувати сімейний бюджет, розраховувати податки, вибирати фінустанову і послуги, здійснювати платежі різними способами, розуміти, коли варто брати в борг, знати, які права у позичальника, а також розпізнавати ризики шахрайства та захищати себе.

"Якщо людина володіє економічними категоріями, то вона розуміє, що якщо емітент облігацій платить більший відсоток по облігаціях, то цей інструмент більш ризикований. Це не означає, що таку опцію потрібно відкинути, фінансово грамотна людина може прийняти такий ризик, але розуміючи його і плануючи його наслідки", – зазначає Вітка.

Знання, набуті в школах, діти передадуть дорослим і, ймовірно, саме таким чином зміниться модель поведінки з грошима в родині, вважає Вітка.

Однак ще одне завдання – підготувати до цього українських вчителів.

"Викладач повинен володіти [знаннями] від математичних концепцій, формул, до регуляторних питань та політики <...> Наскільки такі підходи прості в викладанні, настільки вони складні в підготовці для вчителя. Оскільки требуюn ідентифікації і артикуляції найбільш загальних правил, які буде легко запам'ятати і які будуть утримуватися в голові", – резюмує Вітка.