Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


28.08.19
3613 4 Друкувати

Валютний колаж: аналізуємо позицію фіскалів

Войтенко Тетяна, податковий експерт.

Останнім часом податківці активно взялися роз’яснювати положення валютного законодавства. Хоча сам Закон про валюту1 і валютна нормативка під нього діють ще з 7 лютого. Перед вами добірка найтоповіших ЗЕД-запитань.

1 Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

Валюта за кредитні кошти: можна!

Чи можна купити іноземну валюту за рахунок кредитних коштів у гривні?

Так! Це стало можливим з 8 серпня. Усе завдяки черговим валютним послабленням, які введені постановою № 1042.

2 Постанова Правління НБУ від 06.08.2019 р. № 104.

До цієї дати діяв п. 38 Положення № 53. Він забороняв банкам купувати іноземну валюту за дорученням/заявою клієнтів за рахунок коштів у гривні, залучених ними у формі кредиту. Щоправда, купити інвалюту в незначному розмірі (не більше 150 тис. грн.) можна було й тоді.

3 Затверджено постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

І ось тепер п. 38 із Положення № 5 вилучили. Відповідно купувати інвалюту за рахунок кредиту у гривні відтепер можна без обмежень за сумою.

ЦП і корпоративні права без валютного нагляду

Чи потрапляють під валютний нагляд операції з цінними паперами і корпоративними правами в частині дотримання граничних строків розрахунків?

Право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів Закон про валюту делегував НБУ (ч. 1 ст. 13). Порядок здійснення банками такого нагляду визначений Інструкцією № 74. Граничні строки розрахунків для операцій експорту та імпорту товарів установлені п. 21 Положення № 5. На сьогодні вони складають 365 календарних днів.

4 Затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

При цьому для цілей Закону про валюту термін «товар» вживають у значенні, визначеному Законом про ЗЕД5(ч. 2 ст. 1 Закону про валюту).

5 Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

А згідно з ним товар — будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі). Тобто

обмеження строків розрахунків поширюється на експортно-імпортні операції як товарів, так і робіт/послуг/немайнових прав

Цінних паперів (ЦП), як бачимо, серед них немає.

ЦП в іноземній валюті Закон про ЗЕД вважає валютними цінностями. А ось згідно із Законом про валюту ЦП до таких не належать, а отже, на них він не поширюється (і його ст. 13 теж). Для ЦП є свій закон, який і регулює питання їх обігу.

Розрахунки за експорт та імпорт товару (включаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку з виконанням ЗЕД-договору і збитків у зв’язку з невиконанням такого договору) належать до поточних торговельних операцій (п.п. 1 п. 4 Положення № 26). Поточні неторговельні операції перелічені в пп. 2 — 21 п. 4 Положення № 2.

6 Затверджено постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2.

Але! Як ми з’ясували, операції з ЦП і з відчуження корпоративних прав не є експортом/імпортом товарів — поточними торговельними операціями.

Відповідно ці операції не підпадають під валютний нагляд у частині дотримання резидентами граничних строків розрахунків. Такий же висновок озвучили фіскали у БЗ 114.02.

З набуттям чинності Законом про валюту з 7 лютого скасовано режим індивідуального ліцензуваннявалютних операцій, у тому числі вивезення/ввезення (пересилка) ЦП за межі України та здійснення інвестицій за кордон.

Розрахунки за експорт/імпорт — через банк

Як можуть розраховуватися резиденти і нерезиденти між собою за експорт та імпорт товарів?

Розрахунки за ЗЕД-операціями здійснюються виключно через банки ( ч. 1 ст. 7 Закону про валюту, п. 31 Положення № 2, п. 16 Положення № 5).

При цьому п. 28 Положення № 2 дозволяє в розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу, використовувати як засіб платежуіноземну валюту і гривню.

А ось (1) здійснювати іноземні інвестиції та (2) повертати іноземному інвесторові прибутки, доходи (уключаючи дивіденди) та інші кошти, одержані від інвестицій, можна у гривнях та/або іноземній валюті, але тільки 1 та/або 2 групи Класифікатора № 347 (п. 29 Положення № 2).

7 Класифікатор інвалют, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34.

Банкам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів перекази в гривні за поточними неторговельними операціями за межі України (п. 15 Положення № 5).

Таким чином, розраховуватися за операціями експорту та імпорту товарів, послуг, робіт між собою резиденти та нерезиденти мають право виключно через банки в іноземній валюті та у гривнях (див. БЗ 114.02).

А чи може нерезидент внести на банківський рахунок резидента готівкову іноземну валюту згідно з експортним договором?

Відповідь негативна. Оскільки

проводити розрахунки за ЗЕД-договорами (контрактами) в готівковій формі прямо забороняютьп. 16 Положення № 5 та п. 32 Положення № 2

А той же п. 16 Положення № 5 вимагає проводити розрахунки за зовнішньоекономічними операціями виключно через рахунки у банках.

Виняток із цього правила наведено в абзаці другому п. 16 Положення № 5. Там йдеться про ситуацію, коли нерезидент (згідно з умовами експортного контракту) здійснює оплату працівникові резидента, який перебуває у відрядженні за кордоном, готівковою іноземною валютою експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу, який використовується резидентом за кордоном (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 66, с. 24). Але це не наш випадок.

Жодних інших варіантів внести на банківський рахунок резидента готівкову інвалюту за експортним договором НБУшні нормативи не передбачають (див. БЗ 114.09). Тобто усі розрахунки за експорт/імпорт — тільки через рахунки у банках.

Інвалюта в розрахунках між резидентами

Чи можна здійснювати розрахунки між резидентами в іноземній валюті на території України?

Єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня. Така аксіома записана в ч. 1 ст. 5 Закону про валюту. Усі розрахунки на території України проводять виключно у гривні. Приймають її для проведення розрахунків без обмежень.

Та все ж окремі особливості є. Встановлені вони ч. 2 ст. 5 Закону про валюту. Так, в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах можна, зокрема, проводити розрахунки з (див. БЗ 114.10):

— розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в інвалюті, якщо це передбачено проспектом ЦП (умовами їх розміщення);

— купівлі-продажу державних ЦП, номінованих в інвалюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

— інших операцій, визначених МКУ та/або нормативно-правовими актами НБУ.

Закордонрахунок: чи повідомляти про нього фіскалів?

Чи повідомляти податківців про відкриття закордонрахунків та їх використання для виконання зобов’язань за ЗЕД-договорами?

Валютна революція, що стартувала з 7 лютого, розширила можливості резидентів щодо відкриття та використання рахунків в іноземних банках (закордонрахунків).

Право відкривати закордонрахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції (з урахуванням законодавчих обмежень) закріплене ч. 3 ст. 4 Закону про валюту. На це звертають увагу податківці в листі № 34618. Жодних спеціальних дозволів або ліцензій від НБУ зараз не потрібно. Детальніше про закордонні рахунки резидентів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 54, с. 22, № 27, с. 31 і № 21, с. 25.

8 Лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 25.07.2019 р. № 3461/ІПК/20-40-14-06-11.

Таким чином, суб'єкти господарювання — резиденти мають право здійснювати розрахунки з нерезидентами за операціями з експорту та імпорту товарів через рахунки, відкриті в іноземних фінансових установах, які знаходяться за межами України. Про це заявляють фіскали в БЗ 114.02.

Але! Сьогодні, як і раніше, діють граничні строки розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів (наразі це 365 календарних днів від дати здійснення операції). Тому за операціями з експорту товарів п. 23 Положення № 5 вимагає зараховувати грошові кошти від нерезидента на банківський рахунок резидента в Україні. ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2019, № 68:
Нові двері в офіс: як облікувати?
Комісійні операції для вугільників: ПДВ-наслідки та облік
Постачальник не дає ПН: як бути
Відпускна сага. Коригуємо 1/12 винагороди за рік
Квартальна премія і відрядження
Головбух/директор змінив прізвище: що робити?
Оренда паю фізособою
Паливний бак — не місце зберігання пального!
Як розрахувати ліміт каси там, де немає банків?
Банк повернув зарплату: як облікувати?

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"

Теги:
Коментарі
  • Тиса
28.08.19 10:36

Чому ЧИТАТИ ДАЛІ... не працює, не встигли надрукувати?

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 10
  • Тиса
28.08.19 10:40

Ау, чи не позасинали Ви?

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 10
  • Тиса
28.08.19 11:11

Зрозумів, українська для вас не рідна мова, тому й таке ставлення.

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 15
  • Адмін
28.08.19 11:15

Тиса, що не працює? ЧИТАТИ ДАЛІ посилання на сайт фактора-автора статті. все працює,перейдіть та читайте  

Відповісти
    Оцінити
  • 8
  • 0
У фокусі фото автора
Томашпольский Сергій ФОП і готівка: оприбуткування, ліміти, РРО і фінмоніторинг... ...
26820 40
Календар бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Додаток
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд