РРО і ФОП — «скованные одной цепью»

Нестеренко Максим, податковий експерт.

Новий парламент завзято узявся до роботи. Серед величезної кількості ухвалених законодавчих актів знайшлося місце й для двох, пов’язаних зі змінами до РРОшного законодавства. Це вже наробило чимало галасу. Тож у сьогоднішньому номері будемо розбиратися, як ФОП працювати зараз та коли і як зміниться для них «РРО-життя».

РРО — важливий «супутник» підприємницької діяльності ФОП. У цьому номері не будемо торкатися «технічних» питань, пов’язаних з РРО, як-от: реєстр РРО, їх облік, програмування тощо. Ті читачі, які хочуть про це дізнатися, можуть зазирнути до присвяченого РРО спецвипуску (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 23).

Далеко не всі ФОП належать до тих «щасливців», яким вдається уникати РРО-обов’язків. Отже, питання про застосування РРО завжди було й буде актуальним для ФОП. А нині воно набуває просто-таки «подвійної» актуальності, враховуючи законодавчі ініціативи нової влади.

Коли ФОП потрібен РРО?

Застосовувати РРО повинні ФОП, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток*, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (п. 1 ст. 3 Закону про РРО).

* Закон № 128 уносить зміни у ст. 3 Закону про РРО та уточнює, що йдеться про електронні платіжні засоби.

У свою чергу, розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).

Із вищенаведених положень Закону про РРО можна зробити кілька висновків:

— по-перше, РРО застосовують тільки при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

При здійсненні операцій, не пов’язаних з реалізацією, ФОП не зобов’язані застосовувати РРО

При цьому податківці вважають, що «позареалізаційними» є операції, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів (відповідно до п. 7 П(С)БО 15). Виняток — розрахунки у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна та оплата комунальних послуг, передбачених договором оренди (БЗ 109.03).

Однак, враховуючи ту обставину, що ФОП нечасто послуговуються П(С)БО, нагадаємо, що РРО не застосовується при здійсненні таких надходжень, як: погашення заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, повернення невикористаних підзвітних сум тощо;

— по-друге, фізична особа, яка не зареєстрована ФОП, не є суб’єктом господарювання, а тому згідно з преамбулою не повинна керуватися нормами Закону про РРО**. Це, зокрема, стосується тих фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ)***. Про це говорить БЗ 109.03.

** Хоча водночас у п. 9 ст. 9 Закону про РРО говориться про звільнення від РРО звичайних фізосіб, які торгують продуктовими або промисловими товарами (крім ТСПТ та медвиробів). Вважаємо, що це банальна неузгодженість.

*** Детально про незалежних професіоналів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 71, с. 10.

Однак за традицією, що склалася, як незалежних професіоналів податкові органи беруть на облік не всіх перелічених у п.п. 14.1.226 ПКУ осіб, а лише нотаріусів, адвокатів, судових експертів, приватних виконавців і арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Узяття на облік інших категорій незалежних професіоналів здійснюють у разі їх реєстрації як ФОП (див. п.п. 1 п. 6.7 Порядку № 1588 і лист ДПАУ від 14.02.2011 р. № 1956/5/29-2016). А отже, на них згадана консультація податківців не поширюється і, відповідно, Закон про РРО для них діє;

— по-третє, застосування РРО поширюється як на готівкові розрахунки, так і на розрахунки в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Якщо ж суб’єкт господарювання здійснює розрахунки в безготівковій формі через банківські установи (без використання карток), застосовувати РРО йому не потрібно (див. БЗ 109.03 і лист ДФСУ від 16.08.2019 р. № 3828/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

При цьому безготівковим «безРРОшним» розрахунком вважаються, наприклад, операції із оплати готівкою через касу банку або через ПТКС (банківський термінал самообслуговування) рахунків, що згенеровані дистанційним способом (на сайті ФОП). При такій оплаті РРО не застосовується (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 19.06.2019 р. № 2784/ІПК/26-15-14-09-01-15).

Водночас оплата із використанням платіжних карток потребує застосування РРО. Причому, на думку фіскалів, РРО застосовується, навіть якщо йдеться про оплату карткою через Інтернет: наприклад, про користування сервісами інтернет-банкінгу (на кшталт «Приват24») або інтернет-еквайринг, тобто оплату карткою через сайт ФОП (див. лист ДФСУ від 29.05.2019 р. № 2449/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Хоча, на нашу думку, висновок фіскалів щодо інтернет-банкінгу помилковий (докладніше читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 54, с. 26).

Зверніть увагу! Стаття 9 Закону про РРО встановлює перелік розрахункових операцій, при здійсненні яких РРО можна не застосовувати. Крім того, ст. 10 Закону про РРО дає право ФОП замінювати РРО КОРО і РК. За умови, що такий ФОП вписується в умови, що їх установлено постановою № 1336.

Докладно про те, які ФОП можуть бути цілком вільними від РРО, а які можуть замінити їх КОРО і РК, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 85, с. 87.

Потреба в РРО у майбутньому

РРО-майбуття суб’єктів господарювання отримало своє чітке вираження у Законі № 128 і Законі № 129, які вносять зміни відповідно до власне Закону про РРО та до ПКУ. Обидва закони прямо впливають на роботу ФОП. Зокрема, Закон № 129 вносить зміни до п. 296.10 ПКУ, якими право не застосовувати РРО залишається лише у ФОП-єдиноподатників, які належать до групи 1.

А що буде з рештою ФОП, які зараз не застосовують РРО? Для них передбачено перехідний період. Тому до 01.10.2020 р. для ФОП-єдиноподатників РРО-звільнення буде діяти практично так само, як і зараз (якщо не перевищено 1 млн грн. та немає торгівлі ТСПТ і лікарськими засобами та медичними виробами)****.

**** При цьому з 19.04.2020 р. РРО стане обов’язковим для тих ФОП, які надають платні медичні послуги.

Потім, з 01.10.2020 р., застосування РРО стане обов’язковим для видів діяльності, перелічених у п. 53 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. І лише з 01.01.2021 р. застосування РРО стане обов’язковим для усіх ФОП груп 2 — 4.

Більш детально про РРО-майбуття читайте у статті "РРО для ФОП-спрощенців: що на нас чекає" сьогоднішнього номера.

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2019, № 89:

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"

Рубрика:

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.