Новий тренд: український бізнес робить ставку на молодь та студентів

Олександр Панченко, СЬОГОДНІ.

Експерти кажуть, що роботодавці шукають талановитих вже в школах.

Українські роботодавці все більше починають робити ставку на молоді кадри, залучаючи студентів та просто молодих людей з дипломами і без них, але які не мають досвіду роботи. Де затребувані їх руки і вміння, а також на які заробітки може розраховувати молодь, з'ясував сайт "Сьогодні".

Що пропонують молодому поколінню

Ми порівняли пропозиції ринку праці для тих, кому більше 18, але менше 25 років, використавши дослідження двох найвідоміших рекрутингових структур в Україні. До речі, експерти стверджують, що ринок праці в Україні потрібно перебудувати і якомога швидше.

Відразу зазначимо: результати досліджень відрізняються.

Так, robota.ua в ТОП-10 галузей, що охоплюють три чверті (76%) вакансій, де студентам можна сподіватися отримати місце, на перше місце поставила сферу логістики – 14% від загальної кількості пропонованих вакансій із середніми зарплатами майже 12,5 тис. грн. На другому місці – банківська сфера: 13% вакансій, зарплата 11,4 тис. грн (див. інфографіку).

В інших восьми сферах зайнятості, з ТОП-10 (в сумі це 49% вакансій), студенти потрібні приблизно однаково, це по 4-6% вакансій із заробітками від 7,9 тис. грн – стільки готові платити бухгалтеру, і до 13,5 тис. грн – стільки грошей дадуть початківцю автослюсаря.

У hh.ua новачки потрібні передусім в сфері продажів – 26% вакансій, консалтингу – 13%, маркетингу, реклами та піару – 10% (див. інфографіку).

Зарплатні пропозиції в дослідженнях hh.ua не прив'язані до конкретних сфер діяльності, але зате, на відміну від robota.ua, розподілені в відсотках за розмірами оплати. Як бачимо, найбільше вакансій у hh.ua – 37% – "коштують" від 6 до 12 тис. грн, що корелює з результатами robota.ua, якщо порівнювати їх дані за галузями, які зайняли в ТОП-десятці місця з третього по десяте. Ще 33% вакансій у hh.ua потрапляють до зарплатного інтервалу 12-17,9 тис. грн, 11% вакансій – до інтервалу 18-29,9 тис. грн. 7% зарплатних пропозицій малобюджетні, всього 6000 грн і стільки ж – 7% – дуже навіть привабливі: понад 30 тис. грн. Очевидно, що молоді люди, яким пропонують такі великі гроші, повинні володіти рідкісною, але затребуваною кваліфікацією.

Кажуть експерти

Керівник експертно-аналітичного центру hh.ua Юлія Дрожжина розповіла нам, що найбільше зацікавлені в початківцях-здобувачах IT-компанії – ними було розміщено понад 20% пропозицій про роботу для кандидатів без досвіду. Досить активно себе вели і роботодавці з галузей "Послуги для бізнесу" і "Освітні установи" – від них було опубліковано 13% і 12% вакансій відповідно. До ТОП-10 галузей увійшли ЗМІ, маркетингові та PR-агентства, установи роздрібної торгівлі, фінансові установи.

"Найчастіше молодим спеціалістам без досвіду роботи пропонували посади менеджерів з продажу і консультантів – на ці спеціальності припадало 26% і 13% вакансій. У кожній 10-й вакансії йшлося про роботу маркетологом, SMM-менеджером або PR-менеджером. Трохи рідше ( 9% і 8% відповідно) – спеціаліста без досвіду роботи були готові працевлаштувати розробником програмного забезпечення або на адміністративну позицію", – уточнила Юлія Дрожжина.

Трохи більше третини роботодавців, які протягом 2019 шукали співробітників без досвіду роботи в профсфере "Початок кар'єри", були готові платити від 6100 грн до 12 000 грн, ще 33% пропонували зарплату в діапазоні від 12 100 грн до 17 900 грн. Зустрічалися вакансії і з зарплатою більше 25 000 грн, це вже європейський рівень. Однак, розповідає Дрожжина, для того, щоб на них претендувати, треба знати іноземну мову, а краще – кілька мов. Або бути готовими до важкої фізичної праці.

Наприклад, працівнику без досвіду до цеху зі складання каркасно-панельних конструкцій пропонували зарплату до 35 000 грн, оператору контакт-центру зі знанням німецької мови – 25 000 грн, а гіду для іноземців по Чорнобильській зоні, який знає англійську на розмовному рівні і володіє другою іноземною мовою (наприклад, чеською/словацькою/німецькою/іспанською) – до 1200 євро.

Їй опонує HR-експерт robota.ua Тетяна Пашкіна, на думку якої, переважній більшості молодих людей без освіти і з нульовим досвідом роботи не варто сподіватися на надвисокі заробітки.

"Пікових значень щодо зарплат трохи, переважно серед тисяч вакансій переважають невисокі зарплатні пропозиції, – розповіла нам Пашкіна. – Насправді для початку студента візьмуть помічником маркетолога, SMM- або PR-менеджера, оскільки там потрібен досвід роботи від року. Студенти , зазвичай, намагаються знайти роботу за фахом, тому погоджуються навіть на стажування, в тому числі на умовах волонтерства, щоб придбати досвід роботи. Це стосується бізнес-аналітиків, програмістів, де за тиждень-два неможливо повноцінно освоїти професію. Про повноцінну зайнятість можна говорити для професій простіше, це сфера продажів, адмінперсонал, автобізнес, охорона".

Чому цікавить молодість, а не досвід

Але, щоб знайти гарне місце, "бідному студенту" доведеться чимало побігати. За даними обох кадрових порталів, конкуренція серед початківців надвисока: на одне місце приходиться 6-15 резюме залежно від професії.

Незважаючи на такий наплив резюме, кадровики підприємств самі шукають гідних кандидатів. Понад 52% фірм співпрацюють з вищими навчальними закладами, 29% – організовують програми стажувань, 25% – беруть участь в ярмарках вакансій. Проводяться також дні відкритих дверей в компаніях, екскурсії, пропонується гнучкий графік роботи, волонтерські програми.

Тетяна Пашкіна каже, що зараз в умовах дефіциту кадрів за окремими професіями, наприклад, це інженери, технологи – деякі бізнес-структури готові платити студентам навіть "авансом", сподіваючись згодом виростити з них фахівця. Причина – можуть перекупити конкуренти. А анонсовані високі зарплати в сфері продажів, SMM, консалтингу – це не оклади, а невелика ставка плюс бонуси, які треба заробляти, залучаючи клієнтів. У цих сферах дуже висока плинність кадрів і виживають тільки найнаполегливіші і найздібніші.

І все ж головне запитання: чому грамотні роботодавці підбирають собі кадри не тільки в вузах, але вже і в школах? На думку наших експертів, це в підсумку часто виявляється не тільки дешевше, але і ефективніше для бізнесу.

"Почну з афоризму, почутого від одного успішного бізнесмена: "З поліна можна зробити Буратіно, а ось з табуретки – навряд чи", – пожартувала Тетяна Пашкіна. – Тобто простіше навчити новачка, ніж переучувати того, хто вже щось вміє. Сучасні реалії такі, що навіть 30-річні фахівці, які мають досвід роботи, не завжди підходять для тих завдань, які стоять перед сучасним бізнесом, щоб бути конкурентоспроможними на європейському та світовому рівні. Та й 30-річний чоловік, якому треба утримувати родину, не завжди погодиться на роль рядового менеджера-виконавця, він вже хоче, спираючись на свій досвід, зайняти керівну посаду, щоб більше заробляти. Наведу приклад: молода людина може займатися технічним дизайном, потім підучитися програмування і зайнятися 3D-проектуванням. Вона діджитальніша, має вищу швидкість навчання нового. Це влаштовує роботодавця, у якого немає часу на довге перенавчання тих, хто постарше. Зараз досвід роботи – це не роки, що їх відсиділи, а кількість успішних проектів".

Юлія Дрожжина доповнила, що роботодавців особливо цікавлять спеціальності, де відчутніший дефіцит кадрів. Наприклад, банківська сфера, виробництво, АПК.

"Уже не рідкість, коли школярів запрошують на екскурсії на підприємства, до банків, проводять для них майстер-класи, пояснюючи тонкощі професії, – каже Дрожжина. – По-перше, для роботодавців гостро стоїть питання повернення цих сфер в коло інтересів молоді. Під друге, є важливий психологічний момент: часто людині складно поміняти перше місце роботи, де вона стала справжнім фахівцем. Такого працівника трохи важче перекупити конкурентам, ніж людину, яка заради заробітку або кар'єри змінила не одне місце роботи".

Які висновки зі сказаного? Вони очевидні: гаяти час на порожні розваги у молоді тепер немає часу. Той, хто в юності "засидиться на старті" і не зможе зацікавити собою майбутнього роботодавця, ризикує ніколи не надолужити згаяне.

Як ми вже писали, у парламенті пропонується звільнити від податку на прибуток або єдиного податку роботодавців, які працевлаштовують молодь та внутрішньо переміщених осіб.