Головне про річну фінзвітність

Вороная Наталія, редактор, Чернишова Наталія, податковий експерт.

Не за горами кінець року, а отже, час готуватися до складання річних звітів. У цьому номері ми поговоримо про фінансову звітність за 2019 рік. Зокрема, ви дізнаєтеся, які форми слід скласти і в які строки їх подати, хто зобов’язаний оприлюднювати фінансову звітність, а також яка відповідальність загрожує, якщо цього не зробити. Крім того, тут ви знайдете постатейний порядок заповнення форм фінансової звітності для підприємств, які керуються національними стандартами бухгалтерського обліку.

У цьому розділі ми розповімо про основні моменти, що стосуються складання і подання річної фінансової звітності. Зокрема, ви дізнаєтеся про те, хто, куди і в які строки подає фінансову звітність, яким є «фінзвітний комплект» для різних суб’єктів підприємництва і які основні вимоги до складання фінзвітності на сьогодні пред’являє законодавство.

1.1. Подання фінзвітності: хто і кому

Відповідно до ст. 2 Закону № 996 і п. 1 Порядку № 419 фінзвітність за 2019 рік зобов’язані подати:

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності);

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності*.

* Про представництва іноземних суб’єктів господарювання в цьому спецвипуску говорити не будемо.

Фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність підприємства (крім суб’єктів держсектора) складають відповідно до (абзац другий п. 2 Порядку № 419)**:

** Залежно від того, які із цих стандартів застосовує підприємство.

— національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО) або

— міжнародних стандартів фінансової звітності*** (далі — МСФЗ).

*** Питання складання звітності за МСФЗ у цьому спецвипуску не висвітлені.

На сьогодні складати фінзвітність відповідно до МСФЗ зобов’язані (ч. 2 ст. 12¹ Закону № 996 і п. 2 Порядку № 419):

1) підприємства, які становлять суспільний інтерес, а саме:

— емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;

— банки;

— страховики;

— недержавні пенсійні фонди****;

**** Крім тих, які належать до мікро- і малих підприємств (див. табл. 1.1 на с. 3).

— інші фінансові установи****;

— великі підприємства (див. табл. 1.1);

2) публічні акціонерні товариства;

3) підприємства, що провадять діяльність у видобувних галузях. До таких підприємств належать суб’єкти господарювання, які здійснюють види діяльності, зазначені в розділах 05 — 08 секції В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» КВЕД-2010 (див. лист Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18);

4) підприємства, що здійснюють господарську діяльність за такими видами:

— надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД-2010);

— недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД-2010);

— допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД-2010), крім допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД-2010).

Підприємства, що не належать до МСФЗ-зобов’язаних, можуть самостійно визначити доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності.

Про це говориться в ч. 3 ст. 12¹ Закону № 996.

Усі інші юридичні особи складають фінансову звітність відповідно до національних П(С)БО.

Для цілей складання фінзвітності важливо, до якої категорії (великих, середніх, малих чи мікро-) належить підприємство. Тому тут буде доречно розібратися, яким чином ч. 2 ст. 2 Закону № 996 класифікує юросіб (див. табл. 1.1*).

* Зазначені критерії не стосуються бюджетних установ.

Таблиця 1.1. Класифікація підприємств відповідно до Закону № 996

Для віднесення підприємства до певної категорії достатньо, щоб показники фінзвітності за попередній рік відповідали одночасно як мінімум двом критеріям.

А як діяти, якщо за трьома критеріями підприємство потрапило до трьох різних категорій? Обирайте золоту середину. Наприклад, юрособа за кількістю найманих працівників є мікропідприємством, за вартістю активів — малим, а за сумою доходу — середнім (чи великим). У цьому випадку підприємство вважатиметься малим. Такий підхід раніше був викладений в інформаційному повідомленні Мінфіну на офіційному сайті відомства (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 2).

Важливо! Згідно із класифікацією, наведеною у табл. 1.1, підприємствам (крім новостворених) слід було долучитися до своєї групи ще на початку 2018 року. При цьому орієнтиром слугували показники фінзвітності за 2017 рік. А ось щоб залишити первісно визначену групу перебування, підприємство повинно не менше 2 років підряд відповідати новим критеріям. Тобто первісний фінзвітний статус, присвоєний за підсумками 2017 року, закріплюється за підприємством щонайменше на два роки — на 2018 і на 2019 роки (ч. 2 ст. 2 Закону № 996)**.

** Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 62, с. 6.

Суб’єкти господарювання, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, повинні скласти і подати консолідовану фінансову звітність за 2019 рік відповідно до П(С)БО або МСФЗ (ч. 1 ст. 12 Закону № 996). Водночас такі підприємства (крім тих, які становлять суспільний інтерес*) можуть не подавати консолідовану фінзвітність, якщо разом з контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінзвітності не перевищують двох із трьох таких критеріїв:

* Див. с. 2.

— балансова вартість активів — до 4 млн євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;

— середня кількість працівників — до 50 осіб.

Також, крім власної звітності, консолідовану фінансову звітність за 2019 рік повинні скласти і подати об’єднання підприємств. До такої звітності включають інформацію за всіма підприємствами, які входять до складу об’єднань, якщо це передбачено установчими документами таких об’єднань відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 12 Закону № 996).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 996 і п. 2 Порядку № 419 річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подати:

— органам, до сфери управління яких вони належать;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— органам державної влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

До останніх належать, зокрема, органи державної статистики й органи ДПСУ.

На необхідність подання платниками податку на прибуток квартальної та/або річної фінансової звітності до органу ДПСУ разом із відповідною декларацією з цього податку вказують п. 46.2 ПКУ і п. 2 Порядку № 419. Роблять це за правилами, передбаченими для подання податкової декларації, та з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Зауважте: фінзвітність податківцям зобов’язані подати і неприбуткові підприємства, установи й організації (див. роз’яснення ДФСУ від 31.08.2018 р.).

Причому нині фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (абзац другий п. 46.2 ПКУ).

А ось єдиноподатникам груп 3 і 4 подавати фінансову звітність до органів ДПСУ не потрібно.

Зазначимо, що законодавство зобов’язує деякі підприємства оприлюднювати свою фінзвітність. Про те, для кого встановлено цей обов’язок, поговоримо далі.

1.2. Оприлюднення річної фінансової звітності

Хто і в які строки повинен оприлюднити свою річну фінзвітність (річну консолідовану фінансову звітність), установлює ч. 3 ст. 14 Закону № 996. Ми ж узагальнили цю інформацію в табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Строки і порядок оприлюднення фінзвітності

Усі інші підприємства, не наведені в табл. 1.2, оприлюднювати свою фінансову звітність не зобов’язані.

Важливо! Підприємства, зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, повинні розкривати в примітках до річної фінзвітності значно більше інформації, ніж інші юрособи (див. розділ 6). Крім того, вони подають форму № 6 (див. розділ 7).

Зауважте: за порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом передбачено адміністративну відповідальність (див. табл. 1.4).

1.3. Звітний період і строки подання

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік* (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).

* Нагадаємо: усі підприємства, за винятком мікропідприємств, непідприємницьких товариств (крім МСФЗ-зобов’язаних) і підприємств — єдиноподатників групи 3, подають також проміжну фінансову звітність за перший квартал, перше півріччя і 9 місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінзвітність може складатися за інші періоди.

У новостворених підприємств перший звітний період може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону № 996). Таким чином, підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2019 року, річної фінансової звітності за цей період можуть не подавати.

Проте це не стосується платників податку на прибуток. Адже їм усе одно доведеться подати фінзвітність до органів ДПСУ за період починаючи з дати, на яку припадає початок обліку новоствореного суб’єкта господарювання як платника податку, і закінчуючи останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, в якому відбулася постановка на облік (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779).

Річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним (абзац перший п. 5 Порядку № 419)

Річну консолідовану фінзвітність юрособи, які мають дочірні підприємства, подають не пізніше строків, передбачених законодавством для її оприлюднення (до 30 квітня або до 1 червня року, наступного за звітним, — див. табл. 1.2 на с. 4).

А ось об’єднання підприємств подають консолідовану річну фінзвітність (якщо це передбачено установчими документами) не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним (п. 8 Порядку № 419).

Зверніть увагу: якщо граничний строк подання фінзвітності припадає на неробочий день, такий строк переноситься на перший після вихідного робочий день (п. 10 Порядку № 419).

Платники податку на прибуток подають річну фінансову звітність до органів ДПСУ у строки, передбачені для подання декларації із цього податку (абзац другий п. 5 Порядку № 419), тобто за 2019 рік — не пізніше 2 березня**.

** Граничний строк припадає на 29 лютого, але оскільки це вихідний (субота), такий строк переноситься на перший після нього операційний (банківський) день — 2 березня (п. 49.20 ПКУ).

Як бачите, «статистичні» і «податкові» строки подання фінзвітності відрізняються. Причому при поданні фінзвітності в електронному вигляді окремо відзвітувати перед податківцями не вийде, оскільки відправлену звітність «бачать» і органи статистики. А отже, подати річну фінзвітність потрібно не пізніше 28 лютого.

При цьому податківці не бачать проблеми в тому, що фінзвітність в електронному вигляді як додаток до декларації з податку на прибуток вони отримають раніше, ніж саму декларацію (див. роз’яснення з підка- тегорії 102.20.02 БЗ*).

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: zir.tax.gov.ua.

Датою подання фінансової звітності вважають день її фактичної передачі за призначенням. Якщо ж вона надсилається поштою, то такою датою вважають дату отримання адресатом, зазначену на штемпелі підприємства зв’язку, яке обслуговує адресата (абзац перший п. 4 Порядку № 419).

1.4. Склад річної фінансової звітності

Фінансова звітність може бути повною і скороченою.

Повну фінзвітність подають усі підприємства, що застосовують національні стандарти, крім бюджетних установ і підприємств, які подають відповідно до законодавства скорочену фінзвітність. Її склад визначений п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1.

Скорочену за показниками фінансову звітність подають (ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1, п. 2 розд. І НП(С)БО 25)**:

** Крім МСФЗ-зобов’язаних підприємств.

— мікропідприємства;

— малі підприємства;

— непідприємницькі товариства;

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;

— підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства (тобто юрособи — єдиноподатники групи 3 — п. 44.2 ПКУ).

При цьому скорочена фінзвітність буває двох видів: фінзвітність малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м) і фінзвітність мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс). Відповідні форми і порядок їх складання наведено в НП(С)БО 25.

Склад фінзвітності-2019 для різних суб’єктів господарювання ви можете побачити в табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Склад річної фінансової звітності

Зверніть увагу: в нещодавно оновленому п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 сказано, що суб’єкти господарювання, які мають право застосовувати НП(С)БО 25, самостійно вирішують, користуватися їм формами скороченої фінзвітності чи подавати повний комплект. Водночас ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік і п. 2 Порядку № 419 про можливість подання такими підприємствами повної фінзвітності не згадують. Тому було б непогано побачити роз’яснення Мінфіну із цього питання.

А ось обрати між «малою» і «мікро» формами звітності точно не вийде, оскільки цього не передбачає ані НП(С)БО 25, ані будь-який інший нормативний документ.

Майте на увазі: разом з річною фінзвітністю за 2019 рік великі і середні підприємства* зобов’язані подати ще й Звіт про управління. У разі подання підприємством консолідованої фінзвітності подається консолідований Звіт про управління. Форму такого Звіту нормативними документами не встановлено. Методичні рекомендації з його складання затверджені наказом № 982. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 8, с. 10.

* Середні підприємства мають право не відображати в такому Звіті нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону № 996, абзац восьмий п. 2 Порядку № 419).

Крім того, підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях** або заготівлю деревини*** і при цьому становлять суспільний інтерес, повинні подавати Звіт про платежі на користь держави.

** Хто належить до таких підприємств, див. на с. 2.

*** Відповідно до листа Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18, це підприємства, що здійснюють діяльність, передбачену класом 02.20 «Лісозаготівлі» розділу 02 секції А КВЕД-2010.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти (консолідовані звіти) про платежі на користь держави щорічно, не пізніше 1 вересня року, що настає за звітним періодом, і забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом як мінімум 3 років (ч. 1 ст. 12 Закону № 2545). Склад Звіту встановлено ст. 6 Закону № 2545.

Для заготівників деревини порядок і строки подання Звіту про платежі на користь держави повинен визначити КМУ. Нині в п. 2 Порядку № 419 зазначено, що такий Звіт подають разом із фінансовою звітністю. Водночас форму Звіту про платежі на користь держави для лісозаготівників Мінфін досі не затвердив.

Майте на увазі: подавати вищезгадані звіти до ДПСУ не потрібно, оскільки вони не належать до фінансової звітності (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ).

1.5. Вимоги до складання фінансової звітності

У цьому підрозділі згадаємо основні принципи і правила підготовки фінзвітності.

1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України — гривні (ст. 5 Закону № 996). Проте на вимогу користувачів вона може бути додатково перерахована в інвалюту.

2. Форми повноформатної фінзвітності заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ IV форми № 2. Його складають у гривнях з копійками. А ось форми скороченої фінзвітності складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

3. Показники про податок на прибуток, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках (п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 1).

4. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів і зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ (п. 3 розд. IV НП(С)БО 1, п. 5 розд. I НП(С)БО 25).

5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток — випадки, коли така інформація була в попередньому звітному періоді (п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1). Також при складанні повноформатної фінзвітності можна додавати статті зі збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей (див. додаток 3 до НП(С)БО 1). Але майте на увазі: для цього необхідно, щоб інформація була суттєвою, а оцінка статті могла бути достовірно визначена.

6. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами попередньо проведеної інвентаризації активів і зобов’язань* (ст. 10 Закону № 996 і п. 12 Порядку № 419).

* Про річну інвентаризацію активів і зобов’язань див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 87.

7. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 1).

8. Фінзвітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Якщо бухоблік на підприємстві веде юрособа, яка провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінзвітність підписують керівник підприємства (або уповноважена ним особа), а також керівник аудиторської/бухгалтерської фірми (чи уповноважена ним особа). Такий порядок передбачений ч. 1 ст. 11 Закону № 996. Щоправда, на сьогодні в існуючих формах фінзвітності ця можливість не реалізована.

Фінансову звітність підприємства, яке становить суспільний інтерес, підписують керівник (або уповноважена ним особа) і головний бухгалтер.

1.6. Відповідальність за порушення порядку подання фінзвітності

Не обійдемо увагою і питання, пов’язані з відповідальністю за порушення порядку подання та оприлюднення фінзвітності. Про адмінштрафи, що накладаються на посадових осіб підприємств за такі правопорушення, ви можете дізнатися з табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Адміністративна відповідальність

Також зауважте, що накликати на себе відповідальність можна в разі неподання фінзвітності до органу ДПСУ, якщо ви платник податку на прибуток або неприбутківець. Річ у тому, що на сьогодні фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (абзац другий п. 46.2 ПКУ). У разі неподання до органу ДПСУ фінзвітності податкова звітність не визнається податковою декларацією. Отже, неподання фінансової звітності до органу ДПСУ призведе до накладення штрафу, визначеного п. 120.1 ПКУ*. Він становить 170 грн.за кожне неподання або несвоєчасне подання. У разі вчинення тих же дій платником податків, до якого протягом року був застосований штраф за таке порушення, санкція становитиме вже 1020 грн.

* Підтверджують це й податківці в консультації, наведеній у підкатегорії 102.22 БЗ.

А ось адмінвідповідальності в цьому випадку не буде, оскільки КУпАП не передбачене право органів ДПСУ складати адмінпротоколи за неподання або несвоєчасне подання фінзвітності.

висновки

• Підприємства зобов’язані подати органам державної статистики річну фінансову звітність за 2019 рік не пізніше 28 лютого 2020 року.
• Підприємства — платники податку на прибуток зобов’язані подати до органів ДПСУ річну фінансову звітність у строки, передбачені для подання декларації із цього податку.
• Мікро- і малі підприємства, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності та єдиноподатники групи 3 мають право складати і подавати скорочену за показниками фінансову звітність.
• Неподання фінзвітності до органів статистики і податківцям, а також порушення порядку оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом загрожують штрафними санкціями.

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2019, № 101:

• Форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»
• Форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»
• Звіт про рух грошових коштів
• Форма № 4 «Звіт про власний капітал»
• Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»
• Інформація за сегментами (форма № 6)
• Скорочена фінзвітність

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"