Що треба знати про договір аутстафінгу?

До спеціалістів Держпраці надійшло звернення робітника, який відпрацювавши у фізичної особи-підприємця два місяці, не отримав ні заробітної плати, ні остаточного розрахунку при звільненні, ні трудової книжки. У чому ж може бути справа?

Сьогодні на кожному кроці майорять оголошення про найм працівників будь-якої кваліфікації та обіцянки гідної заробітної плати. Радісний здобувач біжить до роботодавця і щиро вірить його обіцянкам, не дивлячись на документи, які він підписує, а частіше і не надто вникаючи, на яке підприємство, або до якої фізичної особи-підприємця, він наймається.

На ринку праці з’явилися різного роду посередники та фірми, які працюють за договорами аутстаффінгу. Що ж таке аутстаффінг? Аутстаффінг – це виведення працівників за межі штату підприємства. Тобто, працівник наймається, або продовжує працювати в одній компанії чи фірмі, а числиться у штаті іншої – так названої компанії-аутстаффера. Відповідно, виведений за штат персонал (працівники цехів, бухгалтерія і секретаріат, IT-персонал і т. д.) укладає трудові договори не з суб’єктом, на якого безпосередньо працює, а відповідною організацією-аутстаффером. Зі свого боку, компанія-аутстаффер, оформляючи до штату працівників, бере на себе зобов’язання по укладенню трудових відносин, веденню кадрового діловодства, нарахуванню і виплаті заробітної плати та всіх установлених законодавством податків і зборів.

Як приклад – з розгляду заяв працівників, які потрапили у халепу: їх найняли підприємці, які користуються послугами компанії-посередника по договору аутстаффінга.

Спочатку, з потенційним працівником зустрічається представник компанії-аутстаффінга, або сам роботодавець та пропонують написати заяву про прийняття на роботу.

Зверніть увагу: відповідно до ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника. Працівник має ознайомитися із наказом про його прийняття під підпис. Отже, однієї заяви від працівника недостатньо!

У нашому випадку, на ім’я директора фірми-аутстаффера, яка знаходиться за межами України і є нерезидентом, здобувач написав заяву про прийняття його на роботу. А з допомогою фірми посередника, яка співпрацює з фізичною особою підприємцем по договору аутстаффінгу, здобувач став найманим працівником – його прийняли на посаду менеджера фірми, яка знаходиться за кордоном. Пропрацювавши два місяці на посаді менеджера, працівник не отримав обіцяної заробітної плати, а вирішивши звільнитися – й остаточного розрахунку з ним не провели, не кажучи вже про те, що ніяких записів у трудовій книжці теж не було, а це, в свою чергу, приводить до відсутності страхового внеску.

Тепер працівник лише у суді може довести факт перебування у трудових відносинах із певним підприємством. І саме від рішення суду залежатиме, отримає він зароблені кошти чи ні.

Довідка: згідно КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому КМУ.

Держпраці рекомендує шукачам роботи більш ретельно вивчати документи, які вони підписують при оформленні, а з метою підтвердження свого страхового стажу, звертатися за довідкою про отримані доходи до органів Пенсійного фонду або Державної податкової служби.