Вимоги до претендентів на сільгоспЄП

Децюра Сергій, податковий експерт.

За традицією щороку сільськогосподарські товаровиробники мають повідомити фіскалів про те, що вони у наступному році бажають працювати на спрощеній системі оподаткування, а саме у групі 4 єдиного податку (далі — сільгоспЄП). Повідомляти про це фіскалів мають як уже старожили цієї групи, так і новачки. Про те, на що слід звернути увагу аграріям, які підтверджують або обирають сільгоспЄП на 2020 рік, поговоримо далі. А розпочнемо з того, хто має право у 2020 році бути платником сільгоспЄП.

Дві категорії претендентів

Претендувати на сільгоспЄП у 2020 році мають право дві категорії суб’єктів господарювання:

— юридичні особи;

— фізичні особи — підприємці (далі — ФОП).

Щоб бути у 2020 році платником сільгоспЄП, юрособи та ФОП мають дотримуватися всіх вимог, які згадані у п.п. 4 п. 291.4 ПКУ

Для кожної з категорій претендентів на сільгоспЄП ці вимоги різні. Тому далі детально розберемося з тим, хто і яких вимог має дотримуватися, щоб бути платником сільгоспЄП у 2020 році.

Претенденти — юрособи

Щоб юрособа могла бути платником сільгоспЄП у 2020 році, вона має дотримуватися вимог, вказаних у п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ПКУ. А саме юрособа повинна:

1) бути сільгосптоваровиробником, тобто займається виробництвом сільгосппродукції (а саме продукції/товарів, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції)) та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп. 14.1.235 та 14.1.234 ПКУ);

2) мати частку сільгосптоваровиробництва (далі — сільгоспчастка), на рівні, не меншому за 75 %.

Для того щоб розрахувати таку частку, слід знайти співвідношення суми виручки від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (сільгоспдохід) до загальної суми валового доходу. Розрахувати сільгоспчастку слід за результатами роботи у минулому році (п.п. 4 п. 291.4 ПКУ). Як розрахувати цю частку, див. «Особливості визначення сільгоспчастки» цього номера.

Увага! Якщо юрособа не досягне 75 %-межі, то щоб бути платником сільгоспЄП, вона має довести, що причиною такого недотримання стали обставини непереборної сили (форс-мажор) (п.п. 298.8.4 ПКУ). А саме доведеться подати разом із документами на обрання сільгоспЄП рішення ВР АР Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, у якому серед інших фігурує й він. Недотримання 75 % частки з інших причин не дасть змоги юрособі стати платником сільгоспЄП;

3) мати сільгоспугіддя та/або землі водного фонду. Мова йде про землі, на які належним чином оформлені права власності або користування, в т. ч. взяті в оренду, отримані у користування на підставі договорів емфітевзису, сервітуту тощо (лист ДФСУ від 15.08.2018 р. № 3543/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

Претендент ФОП

Якщо ФОП забажає стати платником сільгоспЄП або підтвердити свій спрощений агростатус, він має дотриматися вимог п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ПКУ. Відповідно до нього стати платником сільгоспЄП мають ті підприємці, які

1) є сільгосптоваровиробниками. Хто ними є, дивіться першу вимогу для юросіб (в цій статті);

2) зареєстровані як фермерські господарства (ФГ) сімейного типу, тобто

членами такого ФГ повинні бути лише члени сім’ї ФОП, який створив його, у визначенні ч. 2 ст. 3 СКУ

Як ФОП стати сімейним ФГ, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 38 та 2019, № 42, с. 4;

3) займаються виключно вирощуванням, відгодовуванням, збиранням, виловом, переробкою та реалізацією власновирощеної або відгодованої сільгосппродукції. Тобто щоб бути платником сільгоспЄП, ФОП не має займатися виробництвом та постачанням інших видів продукції, крім сільськогосподарської, чи наданням послуг;

4) займаються вирощуванням сільгосппродукції за місцем своєї податкової адреси. Хоча продавати свою вирощену продукцію ФГ можуть, де завгодно;

5) не використовують працю найманих осіб. Вважаємо, що ця заборона стосується виключно випадків використання праці найманих працівників на умовах трудового договору (контракту). У зв’язку з цим не бачимо перепон, щоб ФОП залучав сторонніх фізосіб для виконання робіт чи надання послуг, лише укладаючи з ними ЦПД (договори підряду чи договори про надання послуг). З цим погоджуються і фіскали*. Водночас попереджаємо, що залучаючи до виконання робіт фізосіб за ЦПД, потрібно такі договори укладати належним чином, щоб їх контролери не могли перекласифікувати у трудові (деталі у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 86);

* Див. роз’яснення, розміщене на сайті одного з територіальних органів ДПСУ: if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/384567.html

6) мають площу сільгоспугідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності та/або користуванні членів ФГ, у розмірі, не меншому 2 га і не більшому 20 га. Тим ФОП, у членів ФГ яких площа власних та орендованих угідь перевищує цю межу, бути платником сільгоспЄП не вдасться.

Дотримуватися цих вимог ФОП мають як на момент переходу на сільгоспЄП, так і протягом усього періоду перебування на сільгоспЄП.

Табу для сільгоспЄП

Щоб бути платником сільгоспЄП і юрособи, і ФОП (див. категорії 107.02.01 та 108.02.01 БЗ):

1) не повинні мати податкового боргу на 01.01.2020 р., за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (п.п. 291.5¹.3 ПКУ);

2) у структурі їх доходів, отриманих від продажу сільгосппродукції, частка, яка припадає на дохід, отриманий від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать їм на праві власності або надані в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини), не повинна перевищувати 50 % (п.п. 291.5¹.1 ПКУ);

3) не повинні займатися виробництвом підакцизних товарів, крім:

— виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

— вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва;

— електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 % доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання).

На наш погляд, заборона на виробництво електроенергії стосується саме юросіб. Річ у тому, що ФОП, щоб бути платниками сільгоспЄП, не можуть виробляти іншу продукцію, ніж сільськогосподарська. А електроенергія точно нею не є. Водночас якщо ФОП вироблятиме таку електроенергію для власних цілей, а не на продаж, то заборона на них не поширюватиметься.

Це і всі вимоги до претендентів. Дотрималися їх, тоді йдемо далі!

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2020 № 5:

• Переваги сільгоспЄП
• Обираємо сільгоспЄП
• Особливості визначення сільгоспчастки
• Розраховуємо сільгоспЄП
• ЄП → сільгоспЄП: про ПДВ-реєстрацію
• Податковий борг і перехід на сільгоспЄП
• Неоформлена земля — загроза сільгоспЄП
• Самовиправити Розрахунок сільгоспчастки
• Земельну ділянку придбано посеред року
• Чотиригрупник здає в оренду земельну ділянку
• Звітність не прийнята: що з сільгоспЄП?
• Місія нездійсненна: врятувати сільгоспчастку
• РРО для фермерських господарств
• НГО для розрахунку сільгоспЄП: відлік з 2019 року
• Як не втратити сільгоспЄП тим, хто проґавив строк переходу на сільгоспЄП  

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"