Що потрібно знати підприємцю про перевірки інспектором Держпраці за новим порядком № 1132 у 2020 році?

Старовойт Віталій, адвокат.

Передісторія

14 травня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову КМУ № 295, якою затверджено попередній Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Кабмін оскаржив цю постанову до Верховного Суду, однак на сьогодні справу ще не розглядали.

Тоді Кабмін вирішив не чекати остаточного рішення суду та видав нову постанову від 04.12.2019 р. № 1132, якою виклав у новій редакції Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що 31 грудня 2019 року набрав чинності.

Наразі на розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/17424/19 (яку 03 грудня 2019 року об'єднали зі справою № 640/18199/19) про визнання протиправною та нечинною і цієї постанови КМУ.

Поки справу ще не розглядали, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок № 823) діє, і підприємцям потрібно бути готовими до зустрічі з інспекторами праці.

Що ж змінилося цього разу?

1. З'явився новий абзац 2 у п. 1 Порядку № 823. Зміст вказаного абзацу є вкрай важливою новелою порядку і попередня редакція його не містила. Далі наводжу його цитату: "Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п'ятої статті 2 Закону".

Як убачається зі змісту наведеної норми, Кабмін розмежував державний контроль за додержанням законодавства про працю на:

а) контроль з питань виявлення неоформлених трудових відносин;

б) контроль усіх інших питань, пов'язаних із додержанням законодавства про працю.

При цьому нормотворець визначив, що контроль усіх інших питань дотримання трудового законодавства (б) здійснюється відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі – Закон № 877).

Таємниця вказаної новели абз. 2 п. 1 Порядку № 823 полягає в тому, що виключно у разі здійснення Держпраці контрольних функцій з питань виявлення неоформлених трудових відносин вони мають право послуговуватись нормами Порядку № 823 (проводити інспекційні відвідування).

У разі здійснення заходів контролю (нагляду) з усіх інших питань дотримання трудового законодавства Держпраці мають діяти відповідно до положень Закону № 877, тобто проводячи планові та позапланові перевірки у спосіб і порядку, визначеними Законом № 877.

Проте, я гадаю, що Держпраці, незважаючи на прямий припис абз. 2 п. 1 Порядку № 823, просто включатиме у предмет усіх своїх заходів контролю питання виявлення неоформлених трудових відносин, що дасть змогу їм і надалі проводити лише інспекційні відвідування і таким чином "обходити" вимоги Закону № 877.

Сподіваюсь, що всі пам'ятають "приємну" особливість інспекційних відвідувань – під час їх проведення інспектори праці мають право без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень, у яких використовується наймана праця.

2. Другою цікавою новелою Порядку № 823 є те, що виключено такий вид заходів державного контролю, як невиїзні інспектування. Імовірно, через те, що така форма контролю, яка була аналогом податкової камеральної перевірки, не була надто популярною у Держпраці і проводилась украй рідко.

3. Змінилась термінологія щодо інформації про службові посвідчення інспекторів праці. У попередній редакції було зазначено: "Держпраці веде реєстр виданих службових посвідчень інспекторів праці, а службове посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі, вважається недійсним".

Тепер Держпраці лише оприлюднює інформацію про видані службові посвідчення інспекторів праці. Службове посвідчення, щодо якого не оприлюднено інформацію, вважається недійсним.

Хоча порядок оприлюднення інформації про видані службові посвідчення нічим не визначено, інформація на вебсайті Держпраці у відповідному розділі наявна, і з нею можна ознайомитись за посиланням.

Можна не допускати до проведення інспекційного відвідування в разі відсутності у інспектора службового посвідчення, номер якого оприлюднено в реєстрі.

4. Не зазнав змін пункт 5 Порядку № 823, присвячений підставам здійснення інспекційних відвідувань. Він, як і раніше, налічує 11 підстав, аналогічних старому порядку.

Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 – 7 цього пункту;

4) рішення суду;

5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) інформація:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

– невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

– факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

– факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

– роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

– роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

– роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

– фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

– роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

– роботодавців, у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

– роботодавців, у яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

– роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) доручення Прем'єр-міністра України;

9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) запит народного депутата України;

11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Не менш важливою особливістю оновленого Порядку № 823 є те, що виключено необхідність наявності рішення керівника органу Держпраці для здійснення інспекційних відвідувань з підстав пп. пп. 5 – 7 п. 5 Порядку.

Таким чином, за оновленим Порядком № 823 інспектор праці уповноважений самостійно приймати рішення про необхідність здійснення інспекційного відвідування за будь-якою з 11 підстав.

5. Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів. Можна фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, це стримуватиме інспектора від протиправної поведінки.

Рекомендується розмістити на вході в офіс на видному місці попереджувальні таблички "Увага! Ведеться відеоспостереження!" і під час прибуття незваних гостей відразу звертати їхню увагу на цей напис. Також завчасно визначити наказом працівника, який фіксуватиме інспектування на відео.

6. Наступна недолугість оновленого Порядку № 823 прихована в пункті 8 – службове посвідчення інспектор праці пред'являє під час інспекційного відвідування, а от копію направлення на проведення інспекційного відвідування надає лише перед підписанням акта (тобто на 10 день), тоді ж і вносить запис про проведення інспекційного відвідування до журналу реєстрації заходів державного нагляду (за його наявності).

Такі юридичні виверти Кабміну прямо суперечать положенням ч. 5 ст. 7, ст. 10 Закону № 877. Відповідно до змісту вказаних статей направлення є обов'язковим до надання суб'єкту господарювання перед початком перевірки, а ненадання направлення є підставою для недопуску до перевірки (ст. 10 Закону).

Допоки суд не визнав протиправним Порядок № 823, залишається лише дискутувати з інспектором праці про те, що термін перед підписанням акта розпочинається в момент початку інспекційного відвідування.

7. Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

– під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, наведених вище, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

– ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

– наодинці або в присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

– за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

– на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

– фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки тощо.

8. Вимога інспектора праці про надання для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів із документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Проте таку вимогу інспектора праці може бути оскаржено в одноденний строк із дати її отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржено до Голови або заступника Голови Держпраці.

Подання скарги тимчасово припиняє виконання вимоги інспектора праці, але і строк проведення інспекційного відвідування зупиняється.

9. Ні директор, ні головний бухгалтер, ні будь-який інший працівник підприємства або підприємця, якого перевіряють, не повинен складати або допомагати складати інспекторам запропоновані ними таблиці або інші документи.

Усі їхні прохання на кшталт "так буде швидше, краще для вас", "у нас немає часу та сил" та погрози типу "доведеться залучати армію інспекторів, і ще невідомо, що знайде ця армія", "доведеться проводити ще одну перевірку" не повинні нікого засмучувати.

Жодним нормативним актом не передбачено, що хтось повинен робити роботу інспекторів під час перевірки. Єдина вимога – надати документи, а не складати їх. Які ж документи слід надати? – Книги, реєстри та документи, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Крім того, працівники підприємства або сам підприємець не зобов'язані писати письмові пояснення. Попри те, що інспектор праці має право отримувати письмові пояснення, підпунктом 5 пункту 13 Порядку передбачено лише право об'єкта перевірки подавати в письмовій формі свої пояснення, а не обов'язок. Якщо інспектору потрібні письмові пояснення, він їх може скласти самостійно (якщо має папір і ручку) і запропонувати підписати уповноваженій особі підприємства або підприємцю.

10. Під час інспекційного відвідування може бути складено такі документи:

1. Вимога;

2. Акт інспекційного відвідування;

3. Припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства про працю;

4. Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Оскаржити можна лише Вимогу та Припис щодо усунення виявлених порушень, акт і попередження не оскаржують.

Але перед цим розглянемо, як потрібно діяти під час складання Акта інспекційного відвідування (далі – акт), оскільки це важливий підготовчий етап до подальшого оскарження припису.

Акт складають в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписують інспектор праці, який його проводив, та об'єкт відвідування або уповноважена ним особа. Один примірник акта залишається у вас, другий – в інспектора праці.

Під час підписання обов'язково в акті необхідно зазначити, що він підписується із зауваженнями, наприклад: "не погоджуюсь з викладеною в акті інформацією, зауваження до акта будуть надані письмово у встановлений термін".

Зауваження, які в подальшому стануть невід'ємною частиною акта, можна подати не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

11. Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду.

Припис складають у двох примірниках, які підписують інспектор праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єкт відвідування або уповноважена ним особа. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Важливо пам'ятати, що стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо не надати відповідь або надати її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, може бути проведено ще одне інспекційне відвідування (підстава – підпункт 8 пункту 5 Порядку).

Відмова від підписання або отримання акта чи припису вас не врятує. У разі відмови акт і припис надішлють поштою за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення.

12. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, інспектор праці вживає заходів щодо притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Це відбувається одночасно із внесенням припису, незалежно від факту усунення виявлених порушень під час інспекційного відвідування.

Відповідно до статті 8 Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року мінімальна заробітна плата становить 4723 гривні, що зумовлює підвищення розмірів штрафних санкцій для суб'єктів господарювання за порушення законодавства про працю.

– зокрема, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків штрафна санкція становитиме 30 мінімальних заробітних плат стосовно кожного працівника – 141690 гривень;

– за порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більше ніж на один місяць, виплату їх не в повному обсязі штрафна санкція накладатиметься у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати – 14169 гривень;

– за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 10 мінімальних заробітних плат – 47230 гривень;

– за недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України, – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, – 47230 гривень;

– за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати –14169 гривень;

– за вчинення перешкод під час проведення перевірки з питань виявлення порушень (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків) штрафна санкція накладатиметься у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, – 472300 гривень;

– за порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати – 4723 гривні.

Верховна Рада прийняла закон щодо зменшення трудових штрафів (проект № 1233), але поки що його не підписав Президент, тому Припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства про працю необхідно оскаржувати.

13. Якщо роботодавець не згоден з рішенням інспектора праці, відповідно до вимог пункту 26 Порядку припис може бути оскаржено у 10-денний строк із дати його отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржено до керівника або заступника керівника Держпраці.

Тобто оскарження припису можливе в досудовому порядку шляхом звернення до керівника або ж заступника управління Держпраці, у якому працює інспектор, що виніс спірний припис, протягом 10 днів із дня його отримання суб'єктом господарювання.

Таку скаргу подають у довільній формі, вона має містити всі обставини і факти, які можуть свідчити про неправомірність винесеного припису, та посилання на докази (у тому числі зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки під час інспекційних відвідувань), які це підтверджують (їх копії додають до скарги).

Скаргу, подану протягом установленого строку, розглядають протягом 30 днів із дня її отримання.

Що досить важливо – отримання уповноваженою особою скарги на припис інспектора Держпраці зупиняє строк для виконання припису. Аналогічно, продовження строку, на який зупиняється час для виконання припису, відбувається і в разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника управління Держпраці та подання наступної скарги до керівника або ж заступника керівника Держпраці.

При цьому звернення безпосередньо до керівника або заступника керівника Держпраці, без подання скарги попередньо до управління в області, Порядок не передбачає, що вказує на необхідність під час звернення до керівництва Держпраці зі скаргою надати докази розгляду скарги на припис керівництвом управління в області.

За результатами розгляду поданої скарги приймають рішення, яким припис інспектора Держпраці може бути скасовано повністю або ж частково, або ж може бути відмовлено у задоволенні поданої скарги.

Слід зазначити, що під час розгляду скарг на приписи уповноважені особи вкрай рідко стають на бік суб'єкта господарювання. Зазвичай підставою для скасування припису в адміністративному порядку стають процесуальні порушення, допущені інспектором.

Незалежно від результатів розгляду скарги в адміністративному порядку, як і спроб здійснити таке загалом, ви можете звернутись до суду з позовом про скасування припису в тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення відповіді за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Слід зауважити, що подання позовної заяви не спричиняє автоматичного зупинення строку для виконання припису. Відтак, для досягнення цього, крім подання позовної заяви до суду, слід звернутися із заявою про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії припису на час розгляду судового спору.

У разі неподання заяви про забезпечення позову та невиконання припису у встановлені строки суб'єкта господарювання може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Невиконання законних вимог центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці).

Подання/неподання скарги в адміністративному порядку впливає на строки для звернення до суду з позовом, а отже, під час звернення до суду з таким позовом слід вказати про вжиття/невжиття спроб вирішити спір у досудовому порядку та надати відповідні докази за наявності.

Які ж процедурні порушення, допущені інспектором праці під час інспекційного відвідування, можуть стати підставою для скасування припису? Це можуть бути, наприклад:

– недотримання форми акта і припису;

– вихід інспектора за межі предмета перевірки під час інспекційного відвідування;

– здійснення інспекційного відвідування щодо питання, яке є предметом розгляду в суді;

– порушення права об'єкта відвідування на ознайомлення з актом;

– порушення права об'єкта відвідування щодо надання заперечень до акта;

– складання припису в один і той самий день, що й акта.

14. Безумовно, держава має боротися з порушенням трудових прав людини і стежити за дотриманням роботодавцями норм трудового законодавства. Але, на жаль, при цьому не враховуються інтереси підприємців і важливість розвитку підприємництва для економіки регіону. Накладення таких непомірних санкцій на представників малого й середнього бізнесу може призвести до припинення їх комерційної діяльності.

Насамперед, щоб захистити свій бізнес, необхідно забезпечити себе кваліфікованою юридичною допомогою та укласти договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом.

Адвокат може провести для ваших працівників окремий тренінг на тему проведення перевірок. Мета такого тренінгу – пояснити працівникам порядок проведення перевірок, їх права й обов'язки, повноваження інспектора та інші важливі питання, які стосуються перевірок.

У подальшому адвокат має право бути присутнім під час здійснення інспекційного відвідування, надавати допомогу працівникам підприємства під час відібрання у них пояснень, фіксувати порушення, допущені інспектором праці. У подальшому адвокат допоможе своєчасно і правильно скласти заперечення до акта перевірки та скаргу на припис.

Які основні документи мають бути у підприємства в разі приходу інспектора праці:

– статутні документи;

– штатний розпис;

– правила внутрішнього трудового розпорядку;

– посадові інструкції усіх працівників;

– наказ про призначення керівника;

– графік щорічних відпусток працівників;

– змінний графік виходу на роботу працівників;

– табель обліку робочого часу (поточний);

– документи, журнали з охорони праці та протипожежної безпеки;

– трудові книжки;

– накази щодо прийняття на роботу та звільнення працівників, надання їм відпусток;

– журнали реєстрації наказів;

– особові картки та особові справи працівників;

– документи, що засвідчують своєчасність виплати заробітної плати, проведення її індексації.

Під час перевірки не слід чинити перешкоди інспектору в разі, якщо він забажає провести конфіденційні розмови з працівниками компанії щодо предмета перевірки. Для цього необхідно виділити інспектору робоче місце. Інспектор також має право наодинці або у присутності свідків ставити працівникам запитання, що стосуються законодавства про працю, і отримувати на них усні або письмові пояснення.

Під час підготовки до візиту інспекторів Держпраці необхідно роз'яснити працівникам їх право не спілкуватися з інспектором, якщо вони не хочуть цього. Поясніть працівникам, що вони мають право відмовитися давати пояснення щодо себе інспекторам на підставі ст. 63 Конституції України.

Проте ігнорувати запитання, що стосуються законодавства про працю, з посиланням на ст. 63 Конституції України я не рекомендую, оскільки це може бути сприйнято як відмова від співпраці, та інспектор під час "інформаційного голоду" ще з більшою прискіпливістю шукатиме на підприємстві порушення, яких, можливо, і не існує.

Зокрема, інспектора праці можуть цікавити такі питання:

– затримки виплати винагороди за працю, інших виплат, індексацій;

– встановлення величини винагороди за працю нижче мінімальної;

– дотримання правил оформлення трудових відносин;

– законність/незаконність прийняття та звільнення працівників;

– своєчасність видачі кадрової одиниці трудової книжки;

– своєчасність вирішення всіх матеріальних питань під час звільнення;

– правильність внесення записів до трудових книжок;

– укладення колективного договору;

– інформованість працівників про умови праці та наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

– забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, миючими і знезаражувальними засобами відповідно до встановлених норм;

– дотримання законодавства про охорону праці жінок, неповнолітніх і працівників з інвалідністю;

– дотримання часу праці та часу відпочинку тощо.

Що повинні знати ваші працівники, яких можуть опитувати інспектори Держпраці в індивідуальному порядку без присутності керівника підприємства:

– місце роботи (офіційна назва юридичної особи);

– юридичну адресу роботодавця;

– офіційну назву посади працівника (за посадовою інструкцією);

– дату приймання на роботу працівника (за наказом);

– офіційну заробітну плату працівника;

– форму виплати офіційної заробітної плати (на картку, в якому банку, каса підприємства);

– скільки разів на місяць виплачується заробітна плата (аванс/зарплата, орієнтовні дати виплат);

– графік роботи працівника (початок/кінець робочого дня, обідня перерва);

– ставку (повна чи часткова зайнятість);

– відпустка (скільки днів, коли був останній раз);

– де перебуває трудова книжка.

Такі запитання можуть ставити як усно, так і письмово. Оскільки інспектори Держпраці повинні документувати і збирати доказову базу, пояснення вони відбиратимуть письмово.

Тому вже зараз треба провести бесіди з працівниками підприємства, надати їм наведені вище відомості та попросити, щоб на ці запитання вони відповідали тільки згідно з тією інформацією, яку ви надали, і не відповідали на провокаційні запитання інспекторів Держпраці, якими можуть бути:

– Як ви живете на таку зарплату? Рекомендована відповідь: "Мене все влаштовує і на все вистачає".

– Скільки у вас дітей і як ви їх забезпечуєте? Рекомендована відповідь: "Це особисте питання і не стосується моєї праці на підприємстві, тому прошу ставити запитання лише ті, що стосуються безпосередньо моєї роботи".

– Де ви відпочивали цього літа? Рекомендована відповідь: "Це особисте запитання і не стосується законодавства про працю, тому прошу ставити запитання лише ті, що стосуються безпосередньо моєї роботи".

Якщо в офісі під час перевірки є сторонні люди, це не свідчить автоматично, що це неоформлені працівники або що це є порушенням трудового законодавства. Адже це може бути інший підприємець, який прийшов для виконання чи здачі робіт, які ви замовили в нього, працівник вашого контрагента (постачальника, покупця, підрядника тощо), який привіз документи чи приїхав їх забрати, зрештою це може бути ваш клієнт або просто людина, яка прийшла на співбесіду з приводу влаштування на роботу. Характер ваших взaємовідносин із цими особами має бути підтверджено документально.

Необхідно запам'ятати, що результат будь-якої перевірки вашого підприємства залежить від того, як ви до неї підготуєтесь.

Старовойт Віталій, адвокат.