Стоимость услуг по продвижению товаров предприятия его контрагентами можно отражать в составе расходов

   Ухвала ВАСУ від 02.04.2014 № К/9991/71240/12
   
   Чинне податкове законодавство України не пов’язує можливість обліку витрат із метою оподаткування прибутку з наявністю або відсутністю права власності на товари, щодо яких здійснюються відповідні дії, які тягнуть такі витрати.
   
   А відтак ВАСУ, як і суди попередніх інстанцій, цілком визнав незаконним виключення податковим органом із податкового обліку підприємства (постачальника) витрат (у т. ч. і зі сплати ПДВ) на оплату послуг з просування його товарів певними контрагентами.
   
   Посилання податкового органу на те, що відповідні операції з просування товарів здійснюються покупцем (торговельною мережею) із товаром, право власності на який перейшло до покупця, не спростовує їх економічну цінність саме для постачальника. Адже хоча діяльність із просування товарів у торговельних мережах відповідних контрагентів передбачає їх економічний інтерес у зростанні торгового обороту, однак просування певного, конкретного товару має переважне економічне значення саме для його постачальника (виробника).
   
   Суди не взяли до уваги й доводи податкового органу про відсутність зв’язку цих послуг із господарською діяльністю підприємства-постачальника (виробника). Адже спірні послуги фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту його товарів у торгівельних мережах певних контрагентів. Зокрема, шляхом популяризації його продукції серед споживачів та стимулювання споживчого попиту, що обумовлює господарський характер цих послуг для підприємства-виробника. При цьому вказані дії з просування товару мають економічний ефект незалежно від їх результату, який не охоплюється предметом договору надання послуг.