Данило Гетманцев про 1210 і складності оподаткування
Данило Гетманцев, Народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, спеціально для НВ Бізнес.
Чи такий поганий закон для чесного бізнесмена, який платить податки, не використовуючи інструменти ухилення від оподаткування?
Колеги практикуючі юристи знають наскільки глибока специфіка податкового права. Складність і багатогранність предмета правового регулювання тягне за собою складність юридичних текстів і правових конструкцій, спрямованих на регулювання відносин у різних, часом абсолютно не пов’язаних між собою сферах.
При цьому, податкове право ускладнюється. Постійно і невідворотно. Ускладнюється внаслідок постійного ускладнення соціальних відносин, їх структурування.
Ризикуючи опинитися не в тренді зазначу, що складність оподаткування, як це не парадоксально, забезпечує його справедливість. Адже у нас немає іншого шляху до справедливості податку, ніж робота з деталями механізму оподаткування. Ми скільки завгодно можемо розповідати казки про простоту ідеальної податкової системи в 9 податків, але всі вони розбиваються вщент об очевидність несправедливості подушної податі кінця ХVI століття в порівнянні з податком на доходи фізичних осіб початку ХХ. При всій явній простоті адміністрування першої в порівнянні з другим. Ще один антистереотип полягає в тому, що наше податкове право, як би кому не здавалося, простіше за його зарубіжні аналоги розвинених країн.
Тому податкове право — тема не зручна для обговорення в соціальних мережах, де немає місця для лонгрідів і складнопідрядних речень. Це якщо звичайно ми дійсно обговорюємо податкове право, а не лаємо податки в перерві між урядом і дощем на вулиці.
Саме так, глибоко, повно і складнопідрядними реченнями треба обговорювати Закон 466-IX. Просто тому, що по-іншому це робити марно. Глибокий аналіз документа підкреслює марність його оцінок у форматі погано-добре для бізнесу, платників податків, держави і суспільства. Адже його норми не погані або хороші. Його норми правильні.
Залишимо за дужками ті норми, які в більшості своїй схвально сприйняті бізнесом. Закріплення в податковій рішення мотивувальної частини, відповідальність держави перед платником податків, пеня з держави на користь платника, розширення можливостей електронного кабінету, процедура взаємного узгодження, вина, як обов’язкова частина складу злочину — значно зміцнюють становище платника податків у взаємовідносинах з податковою. Прискорена амортизація, виробничий метод, збільшення вартості основних — хороший податковий стимул для реінвестування. Тут суперечок немає, або майже немає.
Візьмемо те, що викликає найбільше дискусій.
Чи добре те, що закон розширює поняття конструктивних дивідендів, відносячи до них і обкладаючи податком виведення нерозподіленого прибутку підприємства (п. 14.1.49 ПК)? Для тих бізнесменів, хто планував таким чином ухилитися від оподаткування ймовірно це погано. А для тих, хто не користувався цим інструментом, працюючи чесно і не маючи такої «конкурентної переваги»?
Чи поганий інститут ділової мети (п. 14.1.231, ст. 103 НК), що дозволяє податкову перекваліфікацію операцій з нерезидентом, головною або єдиною метою яких є несплата податків? Для тих компаній, які не працюють з нерезидентами — хороший. Він не дає не конкурентної переваги їхнім колегам, що працюють з нерезидентами. А для останніх, тих з них, хто раніше не платив податок на прибуток у країні, виводячи прибуток з країни, ймовірно, не дуже. Але ж погодьтеся, здійснювати операції з ухилення від оподаткування в країні, яка воює не просто незаконно, це незаконно до непристойності.
З іншого боку, дійсно, податкова в цьому випадку отримує можливість розширеної дискреції у правозастосуванні, що при сьогоднішньому стані ДПС, погодимося, може призвести до зловживань з її боку. Однак, при неправильній податковій політиці, при злому намірі з боку керівництва, зловжити, завдавши платнику податків шкоди можна навіть правом на отримання інформації або обов’язком прийняти декларацію, що вже траплялося в нашій новітній фінансової історії. І так, звичайно, ми демократія, що формується, і принцип верховенства права для нас радше мета, ніж даність. Але саме тому відмова від сучасних інститутів і правових механізмів, які є основою законності будь-якого цивілізованого суспільства, — хибний шлях. Адже боротися зі свавіллям чиновника треба зміною політики або самого цього чиновника, а не спробою утримати правову систему в минулому, де саме це свавілля було набагато сильнішим.
Звичайно простіше взагалі не обкладати фактичну діяльність нерезидентів в Україні без їх реєстрації, ніби не помічаючи її, залишаючи бюджет без грошей і надаючи нерезидентам необгрунтовані переваги перед резидентами, але зате не створюючи передумов для безпідставних перевірок податкової. Однак, можливо більш правильним був би шлях надання податковій відповідних повноважень (78.1.21 ПК) і спільне формування правозастосовчої практики?
Наше податкове право, як би кому не здавалося, простіше за його зарубіжні аналоги розвинених країн
Хіба контрольовані іноземні компанії (Ст.39−2 НК), що належать українським резидентам та отримують дохід від пасивних (підкреслюю від пасивних операцій) не повинні розподіляти прибуток, а їх власники платити з нього податок в розмірі 9%. Поясніть чому працівнику, який сплачує зі своєї зарплати податок у розмірі 18%. Плюс 1,5% військового збору.
А заразом поясніть чому драконівською є норма про оподаткування продажу українських активів, структурованих за кордоном (141.4.2 ПК). Так Так. Йдеться якраз про продаж заводу за $300 млн без сплати жодної гривні до бюджету країни, що воює. Поясніть робочому чому норма НК, яка зобов’язує його, продаючи квартиру, платити податок до бюджету обгрунтована і правильна, а норма, що змушує бізнесмена зробити те ж саме при продажу заводу, який в тисячі разів перевищує вартість тієї самої квартири — драконівський. Можливо, тому, що перший не може виїхати з країни, а останній може. Але ми ж бачимо, що це не так і звалити з країни, де немає справедливості та єдиного закону для всіх можуть і прагнуть насамперед ті, кого закон не захищає.
Звичайно, всі перераховані вище новації погані, якщо розглядати їх як додаткове обтяження фінансової служби платника податків, обмеженої в такому разі деякими, скажімо м’яко, можливостями податкового планування. Однак, чи такі вони погані для чесного бізнесмена, який сплачує податки, не використовуючи інструменти ухилення від оподаткування. І чи такі погані для суспільства і держави, що так довго, відчайдушно і безуспішно намагаються втілити в життя принцип справедливості оподаткування?
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.