Банкрутство податкових ям

Геннадій Анастасов,  адвокат.

Подання кредитором заяви про визнання боржника банкрутом є злочином кредитора у разі коли боржник є податковою ямою.

Декриміналізація ст. 205 «Фіктивне підприємництво» КК України створює передумови для виникнення податкових ям. Диспозиція ст. 205  КК України, до її виключення, передбачала кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Податкова яма – це суб’єкт господарювання, місією якого є укладення безтоварних правочинів з іншими суб’єктами господарювання з метою безпідставного збільшення валових витрат та податкового кредиту та, як наслідок, ухилення від сплати податків останніми.

Укладення безтоварного правочину з податковою ямою кваліфікується за ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» КК України.

Після того, коли податкова яма наповнилася податковими та іншими грошовими зобов’язаннями інших суб’єктів господарювання у її співучасників виникає питання припинення цієї податкової ями як суб’єкта господарювання шляхом банкрутства податкової ями.

Подання до господарського суду заяви про банкрутство податкової ями є злочином, який з оглядом на обставини справи, кваліфікується у співучасті за ст. ст. 27, 29 ст. 219 «Доведення до банкрутства» КК України, ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» КК України, ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України.

Кодекс України з процедур банкрутства (ст.34) встановлює вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Податковий кодекс України (п.п. «з» п.п. 14.1.11 п.14.1 ст.  14) визначає, що  безнадійна заборгованість це – заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Відповідно до пп. 139.2.2. п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Визнання податкової ями банкрутом, має наслідком надання дебіторської заборгованості ознаку безнадійності. Безнадійна заборгованість зменшує фінансовий результат до оподаткування.  

Тобто, визнання податкової ями банкрутом надає можливість її контрагенту віднести суму безнадійної заборгованості на зменшення податків, зборів (обов’язкових платежів).

Але, якщо правочини з податковою ямою вчинялися з метою її майбутнього банкрутства, то вчинення безтоварного правочину, подання заяви про визнання податкової ями банкрутом створюють разом склади злочинів за ст. ст. 27, 29 ст. 219 «Доведення до банкрутства» КК України, ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» КК України, ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України.