На що звертають увагу суди, кваліфікуючи договір ЦПХ як трудовий

В 2018 році фахівцями ГУ Держпраці у Харківській області було проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця С. За результатами заходу було встановлено порушення суб’єктом господарювання частини 3 статті 24 КЗпП України, одного працівника допущено до роботи без належного оформлення трудових відносин.

Обставини справи. Фізичною особою-підприємцем С. було укладено договір про надання послуг. Предметом цього договору є послуги, що полягають в проведенні організації процедур лікувального масажу у приміщенні фітнес центра замовника.

Верховний суд зазначив, що жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню. Не містяться у договорі і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Також, Верховний суд навів ознаки трудових відносин, що дало підстави вважати, що договір цивільно-правового характеру підприємцем було укладено з метою приховування фактично існуючих трудових відносин, а саме:

– періодичність (два і більше разів) надання особі винагороди у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану в інтересах іншої особи, тобто оплата здійснювалася не одноразово при отриманні кінцевого індивідуально-визначеного результату, а носила системний характер за послуги (роботи) надані в процесі виконання конкретної трудової функції;

– особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;

– особа виконує роботи (надає послуги) подібні до роботи, що виконуються штатними працівниками роботодавця;

– робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори, замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (стаття 43-46) та законами України.

Таким чином, фізичній особі-підприємцю С. доведеться сплатити штраф понад 100 тисяч гривень.