Рейдерство: що потрібно знати?

Законодавче  визначення поняття «Рейдерство» на сьогоднішній день в Україні відсутнє. Однак, фактично під рейдерством розуміють незаконне захоплення майна або бізнесу.

В більшості випадків факти рейдерства полягають у внесенні відомостей до державних реєстрів (зміна власника об’єкта нерухомого майна, зміна керівника юридичної особи тощо).

Слід відзначити, що на даний час наявна можливість застосування запобіжників, які можуть вберегти Вас від рейдерських захоплень.

Зокрема, можливим є:

• забезпечення внесення відомостей про об’єкти нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в разі не здійснення такої реєстрації з 01.01.2013;
• встановлення послуги SMS-маяк, за допомогою якої можна оперативно отримати інформацію про зміни, що відбуваються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо Вашого об’єкта;
• встановлення обов’язковості нотаріального посвідчення договору предметом якого є нерухоме майно, справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;
• встановлення умови про те, що окремі рішення загальних зборів мають підписуватися всіма присутніми учасниками (засновниками), а не тільки головою і секретарем, чи головуючим на зборах.

У випадку, якщо рейдерське захоплення відбулося, наявна можливість адміністративного оскарження рішень державних реєстраторів (процедура значно швидша за розгляд справи судом, а також безкоштовна).

Крім того, для оперативного та зручного звернення зі скаргою до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України запроваджено можливість за наявності електронного цифрового підпису подати скаргу онлайн за допомогою порталу державних послуг IGov.

Звертаємо увагу на встановлений законом строк для оскарження в адміністративному порядку: 60 днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Також можливість адміністративного оскарження поширюється на рішення, прийняті після 1 січня 2016 року.

Важливим моментом є те, що підставою для відмови в задоволенні скарги може бути наявність судового провадження з порушеного у скарзі питання.