Отдельные нюансы судебного разбирательства корпоративных споров

   Довідка ВГСУ від 01.02.2014
   
   Узагальнено судову практику вирішення господарських спорів про корпоративне управління та реалізацію корпоративних прав. Зокрема, учасникам таких спорів не завадить знати, що:
   
   - суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв’язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства. Підвідомчими судам є спори щодо недійсності внесених змін до установчих документів товариства або визнання недійсними рішень загальних зборів стосовно внесення змін до установчих документів;
   
   - господарський суд позбавлений права зобов’язати товариство проводити держреєстрацію відповідних змін до установчих документів, оскільки юрособа здійснює лише підготовку документів, які відповідно до вимог законодавства подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору для внесення необхідних змін до ЄДР;
   
   - обов’язковою умовою дійсності повідомлення про скликання загальних зборів товариства є одночасна наявність у такому повідомленні інформації як про час і місце проведення зборів, так і інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів. Відсутність будь-якої з цих складових, як і відсутність самого повідомлення, призводить до недійсності рішень, прийнятих на зборах у разі їх наступного оскарження. При цьому неможливо використовувати телефонне повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства у зв’язку з відсутністю жодних доказів змісту розмови. Роздрукування телефонних переговорів, надані операторами мобільного зв’язку, підтверджують тільки факт з’єднання двох абонентів стільникового зв’язку певної тривалості та нічого іншого;
   
   - «право участі у товаристві», що є особистим немайновим правом, не є поняттям, тотожним поняттю «право участі в управлінні справами товариства», яке має для учасника товариства економічний зміст;
   
   - відчуження частки у статутному капіталі ТОВ не ототожнюється з відчуженням корпоративних прав. Насправді ж об’єктом відчуження є частка у статутному капіталі, з відчуженням якої в учасника припиняються корпоративні права, а в особи, яка придбає частку, виникають ці корпоративні права. Вклади учасників до статутного капіталу товариства, з моменту їх внесення, є власністю самого товариства. Відчуження учасником товариства частки у статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників;
   
   - у чинному законодавстві відсутні правові норми, які обумовлюють вступ особи до товариства внаслідок придбання частки у статутному капіталі, а також припинення участі у товаристві відчуженням частки в повному обсязі. Тому прийом до товариства нового учасника, що придбав частку у статутному капіталі, а також припинення участі у товаристві учасника, який здійснив відчуження частки в повному обсязі, мають додатково підтверджуватися відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.