Податківці вийшли за межі 1095 днів для штрафу — чи зможе підприємство захиститися в суді

Строк для штрафування у 1095 днів настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або сплати грошових зобов`язань, пише Бухгалтер.ua.

Штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань можуть бути нараховані в межах строку давності у 1095 днів, відлік якого починається із останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань. Про це йдеться у постанові Першого ААС від 23 березня 2021 року по справі № 200/7924/20-а.

Перший апеляційний адміністративний суд розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства на рішення Донецького окружного адміністративного суду за позовом підприємства до Головного управління ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення.

Фабула наступна: внаслідок проведення камеральної перевірки податковим органом виявлено несвоєчасність сплати підприємством узгодженого податкового (грошового) зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що у подальшому стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, яким до підприємства застосовано штрафні санкції. Вважаючи, що податковим органом проведено перевірки поза межами строків, встановлених чинним податковим законодавством (1095 днів), підприємство звернулось до суду з вимогою про його скасування.

Перший ААС вказав, що приписами п. 102.2 ПКУ чітко визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Матеріали цієї справи свідчать, що граничний строк сплати податкового зобов`язання за податковою декларацією з податку на додану вартість сплинув ще у 2015 році, тож камеральну перевірку платника податків податковий орган мав провести не пізніше закінчення 1095 днів, тобто у 2018 році.

Втім, відповідну перевірку проведено лише у 2020 році, тобто поза межами встановлених ПКУ строків та за результатами такої перевірки застосовано штраф, що свідчить про вихід податкового органу за межі наданих йому повноважень.

За таких обставин, прийняте за результатами проведення камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення є таким, що винесене неправомірно та підлягає скасуванню.

При вирішенні даної справи Перший ААС врахував правову позицію, яка висловлена Верховним Судом у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 826/11626/15, від 05 липня 2019 року у справі № 820/11541/13-а та інших.