Мінекономіки вказало на розміри і строки виплати авансу під час простою

В Мінекономіки нагадали законодавчі вимоги до суми та строків виплати авансу працівникам, інформує Бухгалтер.ua.

Зарплату виплачують працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колдоговором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюють виплату.

Розмір зарплати за першу половину місяця визначають колдоговором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Водночас гарантії працівникам на час простою, встановлені ч. 1 ст. 113 КЗпП, з оплатою не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) не є оплатою за фактично відпрацьований час. Оплата простоїв не з вини працівника належить до складу фонду додаткової зарплати як оплата за невідпрацьований час (п. 2.2.12 Інструкції № 5).

З позиції Мінекономіки оплату простоїв не з вини працівників здійснюють у встановлені для виплати зарплати строки у загальному порядку, адже виключень для такої зарплатної виплати не передбачено.

Щодо мінімального розміру оплати за першу половину місяця простою, то розмір такої оплати обчислюють на підставі табеля обліку робочого часу (з 1 по 15 число), з урахуванням умов оплати праці, встановлених працівникові на період простою.

Відповідна позиція Мінекономіки викладена у листі 02.04.2021 р. № 4711-06/20380-07.

Також в міністерстві звертали увагу, якщо час простою оплачений менше ніж середній заробіток працівника, то цей період виключають з розрахункового періоду при обчисленні сум відпускних (лист від 04.08.2020 р. № 3511-06/48200-07).