Визначення строку застосування дисциплінарного стягнення

Відповідно до статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Оскільки в статті 148 КЗпП відсутня вказівка щодо виду відпустки, то будь-яка відпустка, яка передбачена Законом України “Про відпустки” або іншими законами, не рахується при визначенні строку для застосування дисциплінарного стягнення.

Разом з тим роботодавцю слід пам’ятати, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До того ж інспектором праці було наголошено, що порядок застосування дисциплінарного стягнення встановлюється статтею 149 КЗпП, яка передбачає: до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При цьому відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни є акт, складений за підписом кількох осіб.

Окрім цього, статтею 149 КЗпП передбачено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, це відповідає правилу ч. 1 ст.ті 61 Конституції, яке забороняє за одне й те саме порушення двічі притягати до юридичної відповідальності одного і того ж виду.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Наталя Старікова, головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю у Павлоградському регіоні управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.