У Раді пропонують врегулювати порядок розрахунків роботодавця з родичами померлого працівника

Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати,  пенсії, стипендії, аліментів, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Тобто, якщо ніхто з родичів померлого до підприємства не звернеться, заробітна плата включається до складу спадщини і отримати її зможуть лише спадкоємці на підставі свідоцтва про спадщину.

Що ж стосується грошової компенсації за невикористані померлим працівником дні щорічних та додаткових відпусток, то частинами шостими статті 83 Кодексу законів про працю України та статті 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що в разі смерті працівника така компенсація виплачується тільки спадкоємцям. Тобто, дана норма чітко передбачає, що виплата здійснюється в разі наявності свідоцтва про право на спадщину.

Але на практиці така виплата провадиться згідно наказу про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю, в якому всі належні померлому працівнику суми виплачуються членам його сім’ї або близьким родичам, як передбачено статтею 1227 ЦКУ, а не статтями 83 КЗпПУ та 24 ЗУ «Про відпустки» де зазначено, що грошову компенсацію за невикористані дні щорічних і додаткових відпусток померлого родича можна отримати тільки в складі спадщини.

Крім того, смерть працівника, як підстава для припинення трудового договору у Кодексі законів про працю України не передбачена. Так само в законодавстві не згадується про ще одну підставу припинення трудового договору, яка належить до цієї групи, а саме про смерть фізичної особи — роботодавця, а це є самостійна підстава для припинення трудового договору з відповідними правовими наслідками

Трудове законодавство України передбачає лише два варіанти розриву відносин між підприємством та працівником, а саме: звільнення з роботи та припинення трудового договору. На перший погляд, це одне і теж, але насправді ці поняття не є тотожними. Трудовий договір відображає поточний стан відносин між працівником та підприємством, він може бути зміненим, продовженим або припиненим. Кадровий наказ стосується особистого трудового стану співробітника. Тому, у разі смерті працівника, відбувається саме припинення трудового договору із ним, а не звільнення.

При цьому, КЗпП України встановлено загальні норми щодо порядку звільнення працівника. Спеціальних норм, встановлених для припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю, немає.

Тобто, для правильної виплати всіх належних померлому працівнику сум, не отриманих ним за життя, виникає необхідність внесення зміни в чинне законодавство.

З метою усунення наявних прогалин в трудовому  законодавстві в частині припинення трудового договору у разі смерті та впровадження єдиного систематизованого регулювання відносин у сфері цивільного та трудового законодавства в частині виплат належних працівникові сум у разі його смерті, до ВРУ внесено проєкт Закону № 6323 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення трудового договору та виплат належних працівникові сум у разі його смерті". 

Законопроєктом пропонується в Кодексі законів про працю України:

• частину першу статті 36 доповнити новим пунктом про те, що підставами припинення трудового договору є зокрема і смерть працівника або власника - фізичної особи;
•  частину першу статті 116 (Строки розрахунку при звільненні) доповнити новою частиною,  в якій передбачити, що у разі смерті працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, що не були ним одержані за життя, провадиться членам його сім'ї з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини;
• частину шосту статті 83 (Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки) викласти в редакції, яка б відповідала ст. 1227 Цивільного кодексу України, а саме: «у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи, яка не була ним одержана за життя, виплачується членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини».