Відповідальність нерезидента за здійснення операцій з постачання електронних послуг фізичним особам без його реєстрації, як платника ПДВ

Відповідно до підпункту «д» підпункту 14.1.139 ПКУ для цілей оподаткування платником ПДВ є особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

Статтею 208¹ розділу V ПКУ визначено порядок оподаткування ПДВ електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Так, пунктом 208¹.2 ПКУ передбачено реєстрацію особи – нерезидента як платника ПДВ. Така реєстрація може бути обов’язковою, у разі, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000 000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.

Добровільна реєстрація як платника ПДВ передбачена для особи – нерезидента, яка вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, та якою не досягнуто передбаченого у пункті 208¹.2 ПКУ обсягу.

При цьому, у разі встановлення контролюючим органом факту здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ відповідно до статті 208¹ ПКУ, тягне за собою накладення контролюючим органом штрафу на таку особу-нерезидента у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пункт 117.5 ПКУ).

Відповідно контролюючий орган надсилає до компетентного органу іноземної держави податкове повідомлення особі – нерезиденту, не зареєстрованій як платник, для інформування особи-нерезидента про обов’язок такої особи-нерезидента зареєструватися як платник ПДВ відповідно до статті 208¹ ПКУ та сплатити суму штрафу за здійснення нею операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, загальна сума від здійснення яких перевищила обсяг, передбачений пунктом 208¹.2 ПКУ, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ відповідно до статті 208¹ розділу V ПКУ.

До такого податкового повідомлення особі – нерезиденту додається розрахунок грошових зобов’язань.

Розмір штрафу у податковому повідомленні особі – нерезиденту, незареєстрованій як платник ПДВ, вказується в євро та доларах США, тому, особа-нерезидент може обрати одну із валют для сплати суми штрафу та сплатити її на відповідний валютний рахунок.

Відповідно до пункту 58¹.4 ПКУ сума штрафу, зазначена у податковому повідомленні особі – нерезиденту, підлягає сплаті протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такого податкового повідомлення, на відповідний валютний рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, або може бути оскаржена протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення, шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, скарги у порядку, передбаченому пунктом 56.24 ПКУ.

Скарга на податкове повідомлення особі – нерезиденту, не зареєстрованій як платник ПДВ, подається в порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи – нерезидента – у порядку, встановленому КМУ.