Амортизації основних засобів (нематеріальних активів) капіталізується та формує вартість об’єкта незавершеного будівництва: чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування?

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Норми передбачені абзацом першим п. п. 134.1.1 ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 ПКУ.

Пунктом 138.1 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та згідно з п. 138.2 ПКУ зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ.

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Підпунктом 14.1.3 ПКУ визначено, що амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Згідно з п. 25 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, сума нарахованої амортизації відображається за дебетом рахунків обліку витрат діяльності, виробництва і капітальних інвестицій у кореспонденції з рахунком обліку зносу (амортизації) необоротних активів.

Тобто, сума нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації основних засобів, які приймають участь у створенні іншого об’єкта основних засобів, може не включатися у бухгалтерському обліку до витрат звітного періоду і не впливати на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, а капіталізуватися та враховуватися при формуванні вартості об’єкта незавершеного будівництва.

Враховуючи зазначене, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації основних засобів (нематеріальних активів) та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів (нематеріальних активів) відповідно до п. 138.3 ПКУ незалежно від того, чи включена така амортизація до складу витрат за правилами бухгалтерського обліку, чи її включено до вартості об’єкта незавершеного будівництва.

При визначенні різниць згідно з пп. 138.1 та 138.2 ПКУ враховується вся сума нарахованої у звітному періоді амортизації основних засобів (нематеріальних активів) без її розподілу на частину амортизації, що брала участь у визначенні фінансового результату до оподаткування у складі витрат.