Праця жінок у період воєнного стану

Звільнення з роботи у період воєнного стану жінки, яка має дитину з інвалідністю

Відповідно до ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (та у разі надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачені статтями 40 і 41 КЗпП. На звільнення працівників з інших підстав вимоги статті 184 КЗпП не розповсюджуються.

Виключенням із загального правила є звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору, оскільки звільнення на підставі цієї статті допускається з обов’язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за працівниками зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

У законодавсті відсутнє визначення поняття одинокої матері. Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, одинокою матір’ю потрібно вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Чи можливо залучати жінок до роботи в нічний час?

На період воєнного стану знімаються обмеження, які встановлює стаття 55 КЗпП, відповідно до якої заборонено залучати до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП).

Залучати до роботи у нічний час можна тільки після того, як отримали згоду працівників таких категорій: вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року; осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. Відповідно до частин першої, другої статті 54 КЗпП при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (п. 2 ч. 1 і ч. 3 ст. 51 КЗпП).

Чи можливо застосовувати  працю  жінок  на важких  роботах  на період  воєнного стану  в Україні?

Відповідно до статті 9 Закону Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»  від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі – Закон), на період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Водночас, статтею 9 вищезазначеного Закону визначено, що забороняється застосування  праці на важких роботах вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року.