Первинка: що у ній цікавить податківців?

Автор: Амброзяк Наталя, юрист.

Питання первинної документації — це завжди один із наріжних каменів у податковому та бухобліку. А війна тільки піддала вогню. Тож у цьому тематичному номері ми зібрали матеріали з аналізом найактуальніших проблем та нагадуванням про деякі основи. Розпочнемо, звісно, з останнього… Поговоримо про те, що таке первинка та розглянемо до чого, як правило, чіпляються податківці.

Впевнені, що багатьом з наших читачів базові визначення щодо первинки відомі. Але освіжити у пам’яті знання не буде зайвим. Тим більше це має практичне значення. Саме визначення та базові моменти можуть витягти та підкрипити позицію платника у суперечках з контролюючими органами.

Первинні документи — це які?

Первинний документ — це документ, який містить відомості про госпоперацію (ст. 1 Закону про бухоблік). Він може, як відомо, складатися у письмовій або електронній формі.

Кожен такий документ повинен мати певні реквізити. Серед обов’язкових (див. ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, п. 2.4 Положення № 88):

— назва документа;

— дата складання;

— назва підприємства, від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру госпоперації;

— посади осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.